Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, який передбачає можливість використання тіл померлих, їхніх частин та анатомічних матеріалів для медичної освіти і наукових досліджень. Документ також передбачає право людини за життя погодитися на передачу власного тіла після смерті для навчання або дослідницької роботи.
Законопроєкт має врегулювати питання використання анатомічних матеріалів у медичних закладах та наукових установах. Однією з категорій, яку пропонується дозволити використовувати для таких цілей, є тіла померлих, які не були затребувані для поховання.
Окремий механізм стосується людей, які за життя добровільно висловили згоду на передачу свого тіла після смерті. Така згода дозволить використовувати тіло або його анатомічні матеріали для підготовки медичних працівників чи проведення наукових досліджень відповідно до встановлених процедур.
Документ ще не набув чинності. Після схвалення урядом законопроєкт має пройти розгляд у Верховній Раді, де депутати можуть внести до нього зміни. Остаточні правила використання тіл померлих залежатимуть від змісту ухваленого закону.
Ініціатива стосується насамперед практичної підготовки медиків. Вивчення анатомії на людських тілах є одним із традиційних способів підготовки лікарів, зокрема під час опанування будови органів, анатомічних варіацій та особливостей проведення медичних процедур.
Передача тіла для навчання або науки після смерті потребує чітких правил щодо волевиявлення людини, документального підтвердження згоди та поводження з анатомічними матеріалами. Саме ці питання мають бути врегульовані законодавством, якщо парламент підтримає запропоновані зміни.
Для невитребуваних тіл законопроєкт передбачає інший правовий механізм. Йдеться про померлих, щодо яких немає осіб, які взяли на себе організацію поховання. Використання таких тіл для освіти та науки потребуватиме дотримання визначених законом процедур і гарантій належного поводження з людськими останками.
У медичній освіті анатомічні матеріали використовують для підготовки студентів, лікарів та інших фахівців, а також для проведення досліджень. У багатьох країнах діють спеціальні програми донорства тіла, за якими люди за життя добровільно погоджуються після смерті передати його для медичної освіти та науки.
Подальший розгляд законопроєкту у Верховній Раді має визначити, які саме установи отримають право працювати з тілами та анатомічними матеріалами, хто контролюватиме дотримання встановлених процедур і яким чином оформлюватиметься згода людини на посмертне використання її тіла.
