З початку січня по 19 серпня 2024 року чисельність українських мігрантів за кордоном зросла майже на 400 тис. осіб і досягла 6,7 мільйонів. Про це Нацбанк повідомив у своєму щомісячному макроекономічному та монетарному огляді за вересень 2024 року.
У ньому також уточнюються основні країни, в яких найбільше українських біженців:
- Німеччина – 1,1 млн осіб;
- Польща – 976 тис. осіб;
- Чехія – 361 тис. осіб.
При цьому Нацбанк зазначив, що країни-реципієнти поступово посилюють умови перебування наших людей:
- У Польщі створюють умови для переходу з поточного тимчасового захисту на проживання. З липня 2024 року для більшості скасовано одноразову допомогу у 300 злотих на проживання та допомогу у розмірі 40 злотих на проживання та харчування у приватних будинках.
- У Чехії запроваджується обмеження проживання у державному гуманітарному житлі – не більше 150 днів. А потім діють стандартні умови оренди.
- У Німеччині найнижчий рівень зайнятості серед українців у ЄС через значні соцвиплати, тому їх планують переглянути. Також жорсткіше реагуватимуть на відмову від роботи.
Українська влада не приховує, що зацікавлена у поверненні українців додому: як для збільшення податкових надходжень та збільшення надходжень до держбюджету, так і для мобілізації в армію та підтримки ринку праці, з чим зберігаються проблеми.
«Дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих, залишається більшим. Після незначного зменшення, яке, ймовірно, було викликане зменшенням попиту через зупинки в роботі підприємств внаслідок перебоїв з енергопостачанням, за опитуванням ІЕІ (Інституту економічних досліджень), дефіцит кваліфікованих працівників досяг нового максимуму. За опитуванням центру Разумкова, 60% працюючих (роботодавців, найманих) працівників, співпрацюючих підприємств, самозайнятих) вказали на дефіцит кадрів на своєму підприємстві», — йдеться в огляді Нацбанку.
Також із аналітики Нацбанку можна виділити такі факти:
- Бюджетні потреби України у серпні профінансовані насамперед за рахунок розширення міжнародної допомоги. Усього отримано $8,4 млрд, з яких $5,5 млрд — гранти.
- Приріст термінових гривневих депозитів населення з червня припинився. Що чиновники пояснюють посиленням девальваційних очікувань, а також зростанням витрат населення на енергообладнання.
- У серпні енергетична ситуація стабілізувалася, зокрема через вихід АЕС з ремонтів та нормалізацію температури після рекордної спеки у липні. В результаті покращилися ділові очікування підприємств та пожвавилася економічна активність.
- Промислова інфляція – зростання цін виробників – продовжувала зростати. З 26,7% у червні (рік до року) до 33,3% у липні. Насамперед через збільшення цін в енергетиці, що пояснюється дефіцитом е/е внаслідок втрати низки генеруючих потужностей, імпортом е/е за вищими цінами та збільшенням витрат на альтернативні джерела енергопостачання.
- Прискорилося зростання цін на продовольство, зокрема на хліб через зростання вартості сировини та виробничих витрат, а також на м’ясо та м’ясопродукти через вищі закупівельні ціни.
- Продаж нових автомобілів зріс на 34,7% місяць до місяця і на 34,6% у річному вимірі — рекордний показник з грудня 2021 року. Це відбувається в очікуванні податкових змін, запланованих запровадження військового збору при купівлі авто при першій реєстрації в Україні в розмірі 15%.
