Словаччина направила двох військових офіцерів до Москви та очікує на прибуття російського військового аташе до Братислави після домовленості прем’єр-міністра Роберта Фіцо з президентом РФ Володимиром Путіним про відновлення контактів між військовими представниками двох країн. Про це 8 жовтня 2026 року повідомив депутат словацького парламенту Томаш Валашек. За його даними, йдеться про відновлення обміну військовими аташе, який був припинений після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Словацьку сторону в Москві, за інформацією депутата, представлятимуть бригадний генерал Славомір Ставіарський і полковник Іво Гахір. Їхні імена з’явилися в офіційному переліку військово-дипломатичного корпусу протягом останніх тижнів. Водночас словацька влада публічно не повідомляла всіх подробиць призначень, а незалежне підтвердження повного обсягу інформації про новий формат контактів відсутнє.
Домовленість про відновлення військових зв’язків Фіцо обговорював із Путіним під час візиту до Росії у травні 2026 року. Тоді словацький прем’єр висловив намір відновити взаємодію на рівні військових аташе. Реалізація цієї домовленості означає повернення до формату офіційного представництва, який дає змогу підтримувати контакти між оборонними відомствами навіть за складних політичних обставин.
До Братислави, за словами Валашека, може прибути 46-річний російський офіцер Максим Вережан, який служив у військово-морських силах Росії. Раніше він працював у російському посольстві в Римі, а останніми роками перебував у Москві. Депутат стверджує, що кандидат отримав агреман — попередню згоду держави перебування на призначення іноземного представника.
Однак офіційного підтвердження призначення Вережана на момент публікації не було. Його ім’я ще не фігурувало в переліку військових дипломатів, акредитованих у Словаччині. Міністерство оборони країни також не повідомило, коли саме російський офіцер може прибути до Братислави. Таким чином, фактичне відновлення обміну представниками не означає, що всі кадрові та організаційні процедури вже завершені.
Валашек розкритикував рішення уряду, заявивши, що воно може створити нерівні умови для роботи військових представників. На його думку, словацький аташе в Москві матиме обмежений доступ до інформації, тоді як російський офіцер у Братиславі зможе використовувати дипломатичний статус для впливових операцій і поширення дезінформації. Це оцінка депутата, а не підтверджений факт щодо діяльності конкретного призначеного представника.
Словацьке Міністерство закордонних справ раніше пояснювало прагнення підтримувати військово-дипломатичні контакти необхідністю будувати прагматичні відносини з Росією. Серед аргументів називали також питання догляду за військовими похованнями, якими раніше опікувалися російські військові дипломати. Водночас відомство не надало конкретних строків прибуття нового російського представника, а деталі практичної взаємодії сторін залишилися невідомими.
До повномасштабного вторгнення Росії російський військовий аташе працював у Словаччині, однак після початку війни уряд прем’єра Едуарда Гегера вислав його разом з іншими російськими дипломатами. Теперішні кроки Братислави означають зміну попереднього підходу до військових контактів із Москвою. Водночас відновлення дипломатичного каналу саме по собі не свідчить про укладення угод щодо спільних військових проєктів або передачі оборонних технологій.
Рішення ухвалюється на тлі дискусій щодо безпекової політики Словаччини в межах НАТО. Фіцо раніше заявляв, що не хоче участі країни у військовому конфлікті в разі застосування статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону союзників у разі збройного нападу. Водночас конкретні наслідки відновлення обміну військовими аташе для співпраці Словаччини з НАТО та її союзниками поки не визначені.
