Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Росія може продовжувати атаки ударними безпілотниками по Києву щонайменше до парламентських виборів у РФ, які мають відбутися 18–20 вересня. За його словами, російській владі важливо демонструвати виборцям картину успіху на тлі наближення голосування.
«У Росії наближаються вибори. Їм потрібно показувати виборцям якусь вражаючу картинку перемоги», — сказав Буданов, пояснюючи можливі мотиви подальших ударів по українській столиці.
За оцінкою керівника ОП, виборчий календар може впливати на інтенсивність російських атак. Удари по Києву в такому разі використовуються не лише як військовий інструмент, а й як елемент інформаційного супроводу для внутрішньої аудиторії РФ. Демонстрація здатності завдавати ударів по українських містах має створювати у російських виборців уявлення про контроль ситуації та успішність дій армії.
Останні масовані атаки РФ по столиці супроводжувалися ударами, зокрема, по об’єктах цивільної та логістичної інфраструктури. Російська сторона водночас подає частину таких атак як відповідь на українські удари по російських цілях, серед яких називаються об’єкти Wildberries та нафтопереробні заводи.
Таким чином, Москва пов’язує свої удари із заявленою нею практикою «відповідних» атак. Українська сторона, зі свого боку, наголошує на характері російських обстрілів та їхніх наслідках для міст і цивільної інфраструктури.
Прогноз Буданова стосується періоду до завершення виборчої кампанії, однак після 20 вересня російські атаки можуть не припинитися. На інтенсивність ударів впливатиме не лише політичний порядок денний, а й підготовка РФ до осінньо-зимового періоду, коли енергетична інфраструктура традиційно стає однією з ключових цілей російських атак.
Президент Володимир Зеленський неодноразово попереджав про підготовку Росії до посилення ударів у холодний період. За його словами, майбутня зима може стати безпрецедентно складною через ризик нових атак на енергетичні об’єкти та пов’язані з ними перебої у постачанні електроенергії й тепла.
З огляду на ці заяви, завершення виборів у Росії саме по собі не означатиме автоматичного зниження рівня ракетно-дронових атак. Якщо Кремль планує використовувати удари як засіб тиску перед опалювальним сезоном, їхня інтенсивність може змінюватися залежно від військових цілей, стану енергосистеми та погодних умов.
Водночас остаточні терміни й масштаби майбутніх атак залежать від рішень російського військового керівництва. Залишається відкритим питання, чи стане виборчий період окремим фактором для зміни частоти ударів, чи його вплив накладатиметься на ширшу кампанію РФ проти української енергетичної та міської інфраструктури.
Парламентські вибори в Росії проводяться за змішаною системою: частину депутатів Державної думи обирають за партійними списками, а частину — в одномандатних округах. Голосування традиційно супроводжується масштабною державною інформаційною кампанією, у якій військові досягнення та твердження про перебіг війни займають значне місце. Саме тому публічна демонстрація результатів бойових дій може мати для російської влади внутрішньополітичне значення.
Кирило Буданов очолює Головне управління розвідки Міністерства оборони України з 2020 року. До призначення керівником розвідки він проходив службу у спецпідрозділах та брав участь у бойових операціях. Після початку повномасштабного вторгнення його відомство регулярно публікує оцінки щодо військових планів Росії та підготовки її армії до подальших бойових дій.
