На 75-му році життя помер американський музикант Віктор Вілліс — фронтмен диско-гурту Village People, співавтор всесвітньо відомих композицій YMCA, Go West та In The Navy. Про смерть артиста повідомили 1 липня на офіційній сторінці колективу. За інформацією родини, музикант помер 30 червня після нетривалої, але важкої хвороби.
У заяві гурту зазначається, що Вілліс був не лише головним вокалістом Village People, а й одним із ключових авторів творчої спадщини колективу. Саме його голос звучить у більшості найвідоміших композицій гурту, які стали символами епохи диско наприкінці 1970-х років. Дружина музиканта Карен Гафф Вілліс також підтвердила інформацію про смерть чоловіка, опублікувавши окреме повідомлення на його офіційній сторінці.
Віктор Вілліс народився у Сан-Франциско та розпочав музичний шлях із виконання госпелу в церкві свого батька, який був баптистським священником. Пізніше він зацікавився джазом і соулом, а ще під час навчання створив гурт The Ballads. Молодий виконавець також співпрацював із джазовим трубачем Діззі Гіллеспі та виступав на сцені разом з іншими відомими музикантами.
Після коледжу Вілліс розпочав кар’єру на театральній сцені. Він грав у мюзиклі Hair у Лас-Вегасі, а згодом брав участь у бродвейських постановках Two Gentlemen of Verona та The Wiz. Саме в цей період він познайомився зі своєю першою дружиною, акторкою Філісією Рашад, якій пізніше допоміг записати диско-альбом.
У 1977 році музикант почав співпрацювати з французьким продюсером Жаком Моралі. Спочатку він записував бек-вокал для його композицій, однак після створення демоальбому The Village People отримав пропозицію стати фронтменом нового проєкту. Уже наступного року гурт випустив альбоми Macho Man і Cruisin’, до якого увійшла композиція YMCA. Пісня швидко стала міжнародним хітом, очолила чарти у 17 країнах і перетворилася на одну з найвідоміших композицій в історії популярної музики.
У наступні роки Village People випустили ще кілька успішних релізів, серед яких Go West і In The Navy. Колектив здобув світову популярність завдяки сценічним образам, що відтворювали типових представників різних професій, а Вілліс виступав у ролі поліцейського або військового моряка. Водночас наприкінці 1979 року він залишив гурт, а невдовзі популярність диско почала стрімко спадати.
Після виходу з Village People музикант зіткнувся з труднощами у сольній кар’єрі. Його альбом Solo Man був записаний ще у 1979 році, але офіційно вийшов лише у 2015-му. Вілліс публічно розповідав, що пережив депресію та тривалий час мав наркотичну залежність. У 2006 році після проходження реабілітації він повернувся до активної творчої діяльності.
Одним із найважливіших етапів його життя стала багаторічна судова боротьба за авторські права на пісні Village People. За підтримки другої дружини, адвокатки Карен Гафф Вілліс, музикант домігся судового рішення, яке у 2015 році закріпило за ним 50% авторських прав у США на 13 композицій гурту, серед яких і YMCA. Це дозволило артисту повернутися до складу Village People у 2017 році.
Останніми роками ім’я Вілліса неодноразово згадувалося у зв’язку з використанням композиції YMCA під час політичних заходів у США. У 2020 році музикант заявляв, що не підтримує використання пісні на заходах Дональда Трампа, однак через американське законодавство не міг цьому перешкодити. Водночас у 2025 році Village People все ж виступили на одному із заходів, пов’язаних з інавгурацією президента, пояснивши рішення бажанням відокремлювати музику від політики.
Вілліс також неодноразово висловлювався щодо трактування композиції YMCA як неофіційного гімну ЛГБТ-спільноти. За словами музиканта, текст був натхненний його особистими спогадами про молодіжні центри YMCA у Сан-Франциско, а не мав прихованого символічного змісту. Попри різні інтерпретації, саме ця композиція стала найбільшим творчим досягненням музиканта. У 2020 році YMCA була включена до Національного реєстру звукозаписів Бібліотеки Конгресу США як твір, що має виняткове культурне та історичне значення, а також увійшла до Зали слави премії «Греммі».
