Президент Польщі Кароль Навроцький після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО в Анкарі заявив, що історичні суперечності між двома країнами залишаються невирішеними, а символіка, пов’язана зі Степаном Бандерою, на його думку, ускладнює європейські перспективи України. Про це він повідомив, коментуючи результати переговорів, які тривали близько години.
За словами Навроцького, під час зустрічі сторони обговорили безпекову ситуацію, двосторонні відносини та питання історичної пам’яті. Президент Польщі зазначив, що, незважаючи на наявність розбіжностей, Київ і Варшава повинні підтримувати постійний політичний діалог як сусідні держави та союзники, які стикаються зі спільними викликами у сфері безпеки.
Польський президент заявив, що він не змінив своєї позиції щодо діяльності Української повстанської армії та оцінки постаті Степана Бандери. За його словами, історичні питання залишаються чутливими для польського суспільства, а Варшава не готова погоджуватися з трактуваннями, які суперечать її офіційній історичній політиці. Коментуючи перспективи членства України в Європейському Союзі, Навроцький заявив, що «прапор Бандери обмежує європейські амбіції України».
Водночас президент Польщі наголосив, що під час переговорів із Зеленським обидві сторони підтвердили спільне бачення головної загрози для регіону. За його словами, Росія залишається основним викликом для безпеки як України, так і Польщі, тому співпраця між двома державами у військовій та політичній сферах має продовжуватися незалежно від історичних дискусій.
Навроцький висловив сподівання, що українська сторона враховуватиме позицію Варшави щодо історичних питань у процесі подальшого розвитку двосторонніх відносин. Він не повідомив про досягнення конкретних домовленостей із цього питання, однак зазначив, що відверта розмова між лідерами дозволила окреслити позиції обох сторін.
Історична тематика залишається одним із найскладніших аспектів українсько-польських відносин. Дискусії стосуються насамперед оцінки діяльності Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, а також подій Волинської трагедії. Попри це, Варшава залишається одним із ключових політичних, військових та гуманітарних партнерів України після початку повномасштабної російської агресії.
Останніми тижнями польські політики неодноразово порушували питання історичної пам’яті у контексті європейської інтеграції України. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв про отримання позитивних сигналів від українських посадовців щодо можливості подальшого діалогу, однак зазначав, що Варшава очікує від Києва конкретних кроків для зниження напруги навколо історичних суперечностей.
Подібну позицію висловлював і лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський, який закликав не підтримувати вступ України до Європейського Союзу без врегулювання розбіжностей щодо оцінки діяльності ОУН і УПА. Заява Кароля Навроцького свідчить, що історичні питання й надалі залишатимуться одним із чинників політичного діалогу між Києвом і Варшавою поряд із питаннями безпеки, оборонного співробітництва та європейської інтеграції.
