Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін 22 липня заявив у Мінську, що білоруська влада не фіксує ознак підготовки нападу з боку країн НАТО чи Сил оборони України. Таку заяву він зробив після доповіді Олександру Лукашенку, коментуючи військово-політичну ситуацію навколо країни та стан безпеки на кордонах.
За словами Хреніна, поточна обстановка навколо Білорусі залишається стабільною, а найбільша напруженість, на його думку, спостерігається в інформаційному просторі, а не у військовій сфері. Міністр стверджує, що моніторинг активності збройних сил держав Північноатлантичного альянсу не виявив ознак масштабної підготовки до можливих бойових дій. Він зазначив, що йдеться лише про окремі військові навчання та обмежену кількість польотів військової авіації у сусідніх країнах.
Окремо глава білоруського оборонного відомства прокоментував ситуацію на південному напрямку. Він заявив, що Мінськ не бачить дій з боку Сил оборони України, які могли б свідчити про підготовку наступальних операцій або іншої військової агресії. За словами Хреніна, попри численні повідомлення та припущення, які з’являються в інформаційному просторі, ескалація на спільному кордоні не відповідає інтересам жодної зі сторін.
Під час спілкування з журналістами міністр також спростував інформацію про нібито будівництво Білоруссю укріплених районів уздовж кордону з Україною. Він заявив, що такі повідомлення не відповідають дійсності. Водночас Хренін підтвердив, що у прикордонних районах на півдні країни продовжує перебувати мінімально необхідна кількість підрозділів Сил спеціальних операцій. Вони взаємодіють із прикордонною службою та виконують завдання із забезпечення безпеки державного кордону, а підготовка особового складу триває у плановому режимі.
Заява пролунала на тлі тривалих дискусій щодо ролі Білорусі у війні Росії проти України. В останні місяці Олександр Лукашенко неодноразово заявляв, що не планує направляти білоруських військових для участі у бойових діях. Одночасно білоруська влада повідомляла про проведення так званої точкової мобілізації та необхідність підтримувати готовність армії до можливих наземних операцій, що викликало увагу міжнародних спостерігачів.
Додатковим фактором напруженості залишалася ситуація навколо російської військової інфраструктури на території Білорусі. У червні президент Володимир Зеленський заявив, що Київ вимагав припинити роботу ретрансляторів, які, за інформацією української сторони, використовувалися Росією для наведення ударних безпілотників по цивільних об’єктах. Пізніше глава держави повідомив, що ці ретранслятори припинили роботу.
Заяви Міноборони Білорусі демонструють офіційну позицію Мінська щодо поточної ситуації на західному та південному напрямках. Водночас військово-політична обстановка в регіоні залишається предметом постійного моніторингу як для країн НАТО, так і для сусідніх держав, а питання безпеки білоруського кордону продовжує залишатися одним із ключових елементів регіональної оборонної політики.
