Українська воєнна розвідка заявляє, що Північна Корея може направити до Росії від 30 до 50 тисяч військовослужбовців. Про це 18 серпня 2026 року повідомив заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скібіцький в інтерв’ю BBC, зазначивши, що наразі немає підтверджених планів відправити цей контингент безпосередньо на територію України.
За даними ГУР, станом на серпень у Росії перебуває близько 8,5 тисячі військових КНДР. Вони об’єднані у чотири бригади та входять до угруповання російських військ «Північ». Основним завданням північнокорейських підрозділів називають прикриття російського кордону, а не участь у бойових діях проти українських сил. Середній вік військовослужбовців, за оцінкою української розвідки, не перевищує 30 років.
Скібіцький також заявив, що нинішня присутність військових КНДР у Росії є частиною ротаційної системи. За оцінкою ГУР, загальна кількість північнокорейських військових, які вже були залучені до операції на території РФ, становить приблизно 23–25 тисяч осіб. При цьому українська сторона не має документів або планів, які б підтверджували їхнє майбутнє розгортання безпосередньо в Україні.
Потенційний масштаб нового контингенту Київ оцінює в 30–50 тисяч військовослужбовців. Аналогічну верхню межу раніше називав президент Володимир Зеленський: 8 серпня він заявив, що Росія ухвалила рішення розмістити на своїй території до 50 тисяч північнокорейців для отримання досвіду сучасної війни.
Для Росії залучення північнокорейських військових може мати насамперед кадровий ефект. Якщо вони виконуватимуть завдання із прикриття кордону, російське командування потенційно зможе вивільнити частину власних підрозділів для інших напрямків. Саме таку можливість Скібіцький назвав одним із наслідків можливої присутності великого контингенту КНДР.
Водночас йдеться не лише про кількість військових. За оцінкою української розвідки, Пхеньян отримує від співпраці з Москвою можливість набувати практичного досвіду ведення сучасної війни, зокрема використання безпілотників. Росія, зі свого боку, отримує додатковий людський ресурс і військово-технічну підтримку.
Північнокорейські військові вже брали участь у боях у Курській області наприкінці 2024-го та на початку 2025 року. Після українського наступу в серпні 2024 року Росія залучила до операції близько 11 тисяч військовослужбовців КНДР. За оцінками, оприлюдненими у відкритих джерелах, втрати північнокорейського контингенту в тих боях могли становити близько 2,3 тисячі осіб.
Досвід Курської операції показав, що тактика підрозділів КНДР могла змінюватися у міру набуття бойового досвіду. Українські військові, які брали участь у боях, повідомляли про відмінності у способах пересування та діях штурмових груп порівняно з російськими підрозділами. Водночас оцінки ефективності північнокорейських військ залишаються переважно українськими, а незалежна перевірка окремих характеристик їхніх дій ускладнена.
Військова співпраця між Москвою та Пхеньяном виходить за межі особового складу. 5 серпня ГУР повідомляло, що Росія планує розгорнути у Воронезькій області північнокорейський ракетний підрозділ із шістьма пусковими установками та 120 балістичними ракетами. За даними української розвідки, у 2023–2025 роках КНДР передала Росії близько 150 балістичних ракет.
Для України поява десятків тисяч військових КНДР саме на російській території означатиме передусім необхідність враховувати новий фактор під час оцінки російських резервів. Водночас станом на 18 серпня немає підтвердження, що заявлені 30–50 тисяч уже прибули до РФ або будуть перекинуті на український фронт. Подальше значення цього рішення залежатиме від фактичної чисельності контингенту, його завдань і місця розгортання.
КНДР стала одним із ключових військових партнерів Росії після початку повномасштабної війни. Окрім особового складу та ракет, співпраця охоплює інші напрямки військово-технічної взаємодії. Представник ГУР Андрій Черняк у серпні також заявляв про плани Росії розгорнути північнокорейський ракетний підрозділ у складі російської 112-ї ракетної бригади.
Водночас Росія продовжує компенсувати значні людські втрати власним набором контрактників. За оцінкою ГУР, у 2026 році російська армія щомісяця набирає та втрачає близько 30–40 тисяч військовослужбовців. На цьому тлі навіть часткове використання іноземного контингенту для другорядних або оборонних завдань може дозволити Москві зберігати більше власних сил для бойових операцій.
