Припинення судноплавства до українських морських портів на тлі посилення російських атак може негативно вплинути на експорт, валютний ринок і курс гривні. Про такі ризики йдеться в новому Меморандумі Міжнародного валютного фонду, оприлюдненому цього тижня. Документ попереджає, що у разі реалізації негативного сценарію можуть зрости інфляція, дефіцит бюджету та тиск на міжнародні резерви Національного банку.
В тему: Судна перестали заходити в українські порти через удари РФ
У пункті 49 меморандуму МВФ зазначено, що найближчим часом атаки на енергетичну й іншу цивільну інфраструктуру можуть стати інтенсивнішими, ніж прогнозувалося раніше. Окремо фонд звертає увагу на ризик суттєвого порушення експортних транзитних маршрутів. На думку авторів документа, це здатне сповільнити економічне зростання, збільшити дефіцит поточного рахунку, посилити інфляційний тиск та ускладнити накопичення міжнародних резервів.
За інформацією, що з’явилася після російських ударів по цивільних суднах, морське судноплавство до українських портів фактично було зупинене. Саме через морські порти проходить близько 80% українського експорту, тому навіть короткострокові перебої можуть суттєво вплинути на валютні надходження від експортерів.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що частину вантажопотоку можна буде переорієнтувати на дунайські порти, однак їхні можливості залишаються обмеженими. За його оцінкою, оперативно компенсувати можна лише близько 10% валютної виручки, тоді як додатковим фактором ризику є низький рівень води через посуху.
На думку експертів, скорочення валютної виручки насамперед позначиться на міжбанківському валютному ринку. Очікується зменшення пропозиції іноземної валюти, що може змусити Національний банк активніше продавати долари з міжнародних резервів для згладжування коливань курсу.
За останній тиждень офіційний курс гривні до долара вже змінився з 44,6676 грн за долар до 44,8086 грн. Водночас курс євро також коригувався відповідно до змін на світовому валютному ринку. Аналітики звертають увагу, що на міжбанку обсяги продажу експортної валютної виручки поступово скорочувалися. Якщо 22 липня частка експортного долара становила близько 23% торгів на основному майданчику Bloomberg, то вже 24 липня вона знизилася приблизно до 10%.
Експерти пов’язують таку динаміку не лише зі скороченням експорту, а й з очікуваннями подальшого ослаблення гривні. Частина експортерів, які продовжують отримувати валютну виручку, відкладають її продаж, розраховуючи на вигідніший курс у майбутньому.
Окрему увагу ринок приділяє рішенню Національного банку щодо облікової ставки, яке очікується 30 липня. На думку аналітиків, підвищення ставки може свідчити про посилення занепокоєння інфляційними ризиками, тоді як її збереження на рівні 15% річних означатиме більш стриманий підхід регулятора.
Шевчишин припускає, що у разі погіршення ситуації безготівковий курс може наблизитися до 45 гривень за долар, а за тривалих проблем із морським експортом не виключаються й вищі значення. Водночас остаточна динаміка залежатиме від тривалості порушень логістики, обсягів міжнародної фінансової допомоги, дій Національного банку та загальної ситуації в економіці.
