Шевченківський районний суд Харкова визнав незаконною постанову територіального центру комплектування та соціальної підтримки про накладення штрафу в розмірі 17 000 гривень на військовозобов’язаного, який завчасно оновив свої персональні дані через застосунок «Резерв+». Рішення привернуло увагу через те, що суд детально оцінив порядок ведення військового обліку, використання електронних державних реєстрів та обов’язок ТЦК доводити правомірність своїх рішень. Якщо така практика закріпиться в судах вищих інстанцій, вона може вплинути на розгляд аналогічних спорів по всій Україні.
Чому суд визнав штраф ТЦК незаконним
Підставою для накладення адміністративного стягнення стала постанова ТЦК від 1 березня 2026 року. Громадянина притягнули до відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаючи, що він не став на військовий облік за новим місцем проживання.
Позивач оскаржив це рішення, зазначивши, що ще 20 червня 2025 року оновив усі персональні дані через електронний сервіс «Резерв+». Після внесення інформації відомості були відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Незважаючи на це, у постанові ТЦК використовувалася інша адреса проживання.
Окремим аргументом стало те, що чоловік мав статус внутрішньо переміщеної особи та фактично проживав саме за адресою, яка була внесена до державного реєстру. Також він вказував, що постанова була винесена без складання адміністративного протоколу, без виклику до ТЦК та без можливості надати пояснення.
Які норми законодавства врахував суд
Під час розгляду справи суд дослідив положення Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів №1487.
Ключовим висновком стало те, що закон покладає на військовозобов’язаного обов’язок повідомити державу про зміну персональних даних. Якщо така інформація вже внесена до офіційного реєстру, державні органи повинні використовувати саме актуальні відомості.
Суд також звернув увагу, що відповідач не надав доказів неможливості отримати оновлені дані шляхом електронної взаємодії між державними реєстрами. Саме ця обставина стала однією з визначальних під час оцінки законності постанови.
Крім того, суд застосував принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, а обов’язок довести правомірність своїх рішень покладається на орган державної влади.
Чи стане це рішення судовою практикою
Українська правова система формально не є прецедентною, тому рішення районного суду автоматично не поширюється на всі аналогічні справи. Водночас адміністративні суди регулярно враховують сформовані правові позиції апеляційних та касаційних інстанцій.
У цьому випадку Шевченківський районний суд послався на позицію Другого апеляційного адміністративного суду у справі №636/11340/24. Апеляційний суд дійшов висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності за аналогічних обставин можливе лише тоді, коли ТЦК доведе неможливість отримати актуальну інформацію через державні інформаційні системи.
Останнім часом у судовій практиці дедалі частіше з’являються рішення, в яких суди перевіряють не лише факт оновлення військово-облікових даних, а й дотримання посадовими особами всіх процесуальних вимог під час винесення постанов.
Яке значення має застосунок «Резерв+»
«Резерв+» був запущений Міністерством оборони України як електронний сервіс для військовозобов’язаних, резервістів і призовників. Через застосунок громадяни можуть актуалізувати персональні дані, отримувати електронний військово-обліковий документ та користуватися іншими цифровими сервісами.
Сам факт оновлення інформації через «Резерв+» не звільняє особу від інших обов’язків, передбачених законодавством. Проте ця справа демонструє, що внесення актуальних даних до державного реєстру може мати вирішальне значення під час судового розгляду спорів щодо адміністративної відповідальності.
Що робити після отримання штрафу ТЦК
Якщо військовозобов’язаний вважає постанову необґрунтованою, він має право звернутися до адміністративного суду. Для цього необхідно отримати копію постанови, зібрати документи, які підтверджують своєчасне оновлення персональних даних, та дотриматися процесуального строку оскарження.
У разі задоволення позову суд може не лише скасувати адміністративне стягнення, а й покласти судові витрати на орган влади. У розглянутій справі суд ухвалив компенсувати позивачу сплачений судовий збір за рахунок бюджетних коштів відповідача.
| Параметр | Дані |
|---|---|
| Суд | Шевченківський районний суд Харкова |
| Сума штрафу | 17 000 грн |
| Підстава штрафу | ч. 3 ст. 210 КУпАП |
| Ключовий доказ | Оновлення даних через «Резерв+» |
| Дата оновлення даних | 20 червня 2025 року |
| Результат | Постанову ТЦК скасовано |
Роз’яснення
Чи означає це рішення, що всі штрафи ТЦК можна скасувати?
Ні. Кожна справа розглядається індивідуально. Суд оцінює наявні докази, порядок винесення постанови та дотримання вимог законодавства.
Чи достатньо оновити дані лише через «Резерв+»?
Якщо інформація успішно внесена до Єдиного державного реєстру, це може підтверджувати виконання обов’язку щодо актуалізації персональних даних. Водночас громадяни повинні виконувати й інші вимоги законодавства про військовий облік.
Чи можна оскаржити штраф ТЦК в суді?
Так. Закон передбачає можливість адміністративного оскарження постанови. Для успішного захисту необхідно надати документи, які підтверджують порушення процедури або відсутність складу адміністративного правопорушення.
Висновок
Рішення Шевченківського районного суду Харкова демонструє зростаючу роль цифрових державних сервісів у сфері військового обліку та підкреслює, що ТЦК під час притягнення громадян до адміністративної відповідальності повинні враховувати інформацію з офіційних реєстрів. Хоча це рішення не створює обов’язкового судового прецеденту, воно може стати важливим орієнтиром для розгляду аналогічних справ і подальшого формування судової практики.
