Рейтинг схвалення діяльності президента Росії Володимира Путіна у червні 2026 року знизився до 74%. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного російським «Левада-Центром» з 23 по 30 червня. Це найнижчий показник підтримки глави держави з початку повномасштабної війни проти України та одне з найпомітніших місячних знижень за весь цей період.
За даними дослідження, місяцем раніше діяльність Путіна схвалювали 79% опитаних, тоді як у червні цей показник скоротився на п’ять відсоткових пунктів. Одночасно частка респондентів, які не схвалюють роботу президента, зросла з 15% до 21%. Таким чином, за один місяць кількість критично налаштованих громадян збільшилася одразу на шість відсоткових пунктів.
Соціологи також зафіксували зміну оцінок щодо загального курсу розвитку країни. Якщо у травні 61% учасників опитування вважали, що Росія рухається у правильному напрямку, то наприкінці червня такої думки дотримувалися вже 52% респондентів. Водночас зросла кількість тих, хто негативно оцінює ситуацію або не погоджується з офіційним курсом держави.
Опитування проводилося наприкінці червня на тлі ускладнення ситуації на російському паливному ринку. Останніми місяцями в Росії повідомлялося про перебої із забезпеченням окремих регіонів бензином та зростання цін на пальне. Ці процеси збіглися у часі із серією ударів по російських нафтопереробних заводах, що вплинули на виробничі потужності підприємств. У публічному просторі паливу ситуацію вже називають однією з найскладніших за останні роки.
Безпосереднього зв’язку між економічною ситуацією та зміною громадських настроїв автори дослідження не встановлюють. Водночас соціологи традиційно відзначають, що на рівень довіри до влади можуть впливати як економічні чинники, так і розвиток бойових дій, соціальні очікування населення, інфляція, рівень доходів та внутрішньополітична ситуація.
«Левада-Центр» є однією з небагатьох незалежних соціологічних організацій, які продовжують публікувати результати опитувань громадської думки в Росії. Разом із тим низка експертів звертає увагу, що проведення соціологічних досліджень в умовах війни та посилення відповідальності за публічні висловлювання може впливати на готовність респондентів відкрито відповідати на політично чутливі запитання. Це вважається одним із факторів, який слід враховувати під час аналізу подібних досліджень.
Зниження показників схвалення не має безпосередніх юридичних чи політичних наслідків, однак такі опитування традиційно використовуються для оцінки суспільних настроїв у країні. Подальша динаміка рейтингів може залежати від розвитку економічної ситуації, стану енергетичної інфраструктури, перебігу війни та інших внутрішніх і зовнішніх факторів.
