Президент України Володимир Зеленський заявив 21 жовтня, що Росія погодилася на тристоронню зустріч делегацій України, США та РФ. Американська сторона пропонує провести переговори якомога швидше, а Київ розраховує на зустріч на початку листопада. Остаточну дату ще не узгодили. Головна мета консультацій — підготувати переговори президента США Дональда Трампа, Зеленського та російського лідера Володимира Путіна.
За словами Зеленського, представники трьох країн мають обговорити припинення вогню, зокрема зупинення ударів по енергетичній інфраструктурі, обмін військовополоненими та гарантії безпеки для України. Результати роботи делегацій повинні визначити можливі параметри подальших домовленостей і питання, які потребуватимуть рішення на рівні глав держав.
Вашингтон пропонує не відкладати консультації та перейти до практичного опрацювання пропозицій щодо завершення війни. Зустріч на технічному рівні має допомогти сторонам визначити спільні позиції та розбіжності перед можливими переговорами лідерів. Водночас згода Москви на проведення зустрічі не означає, що сторони вже домовилися про припинення бойових дій або погодили умови майбутньої мирної угоди.
Дипломатичні контакти активізувалися після зустрічей Зеленського з американськими представниками в Осло 20 жовтня. Український президент також провів консультації з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре. Обговорення стосувалися безпеки, енергетичного перемир’я, підтримки України та можливих кроків для завершення війни.
Після контактів із українською стороною спеціальний представник Білого дому Стів Уіткофф вирушив до Санкт-Петербурга, де зустрівся з Путіним. Американський представник назвав переговори конструктивними та заявив про необхідність продовження діалогу в тристоронньому форматі за участю України, США та Росії. До дипломатичних зусиль американської адміністрації також долучений Джаред Кушнер, зять Трампа.
Енергетичне перемир’я може стати одним із центральних питань майбутніх консультацій. Напередодні зими захист електростанцій, підстанцій, газової інфраструктури та мереж передачі електроенергії має безпосереднє значення для стабільного забезпечення населення теплом і світлом. Київ зацікавлений у припиненні російських атак на енергетичні об’єкти та розглядає взаємне зупинення таких ударів як один із можливих кроків до ширшого припинення вогню.
Для практичного виконання такої домовленості сторонам потрібно буде визначити, які саме об’єкти охоплюватиме заборона, коли вона набуде чинності та як контролюватимуть її дотримання. Окремо необхідно погодити процедуру реагування на порушення. Без зрозумілих правил і механізму перевірки навіть політична згода на енергетичне перемир’я може не забезпечити тривалого припинення атак.
Іншим напрямом переговорів стануть гарантії безпеки для України. Київ наполягає на механізмах, які допоможуть запобігти повторному російському вторгненню після завершення бойових дій. Серед питань, що потребують узгодження, — роль міжнародних партнерів, довгострокова військова підтримка та порядок дій у разі нового нападу. Конкретні параметри гарантій залежатимуть від позицій України, США та інших потенційних учасників майбутніх домовленостей.
Обмін військовополоненими може розглядатися як окремий гуманітарний напрям переговорів. Для його проведення необхідно погодити списки людей, процедури передачі та організаційні умови. Такі обміни можуть відбуватися незалежно від досягнення всеосяжної мирної угоди, однак їхні строки та масштаби залежать від домовленостей між сторонами.
Уіткофф бере участь у дипломатичних зусиллях адміністрації Трампа, спрямованих на пошук шляхів завершення війни. Його контакти з керівництвом Росії та України мають допомогти визначити можливі умови для переговорів на найвищому рівні. Водночас остаточні політичні рішення залишаються за керівниками держав, а технічні консультації мають підготувати основу для їхнього обговорення.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну почалося 24 лютого 2022 року. Відтоді міжнародні посередники неодноразово намагалися організувати переговори про припинення війни, однак сторони не досягли всеосяжної мирної угоди. Наразі ключовими невирішеними питаннями залишаються умови припинення бойових дій, гарантії безпеки, територіальні розбіжності та механізми контролю за виконанням можливих домовленостей.
