У жовтні 2026 року в українському інформаційному просторі поширили текст документа, який називають наказом Головнокомандувача Збройних сил України № 423 від 6 жовтня. Йому приписують нові правила доставлення військовозобов’язаних до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), відеоспостереження в приміщеннях, повідомлення родичів, зберігання особистих речей і спілкування з громадянами.
Головне застереження: станом на 17 жовтня 2026 року автентичність повного тексту цього наказу не підтверджена доступними офіційними публікаціями. Тому описані положення слід розглядати як зміст документа, що поширюється в мережі, а не як безумовно встановлені нові загальнообов’язкові правила. Водночас частина порушених питань уже регулюється законодавством і попередніми нормативними актами.
Доставлення до ТЦК: чому важливо розрізняти повноваження поліції та військових
За текстом, який поширюється в мережі, доставлення громадян до ТЦК має здійснюватися транспортом Національної поліції. Використання автомобілів самих центрів комплектування або приватних машин військовослужбовців для цієї мети нібито не допускається. Передбачено також установлення особи, з’ясування підстав доставлення, фіксацію часу прибуття та оформлення відповідних документів.
Ці положення мають значення для контролю за процедурою, оскільки дають змогу встановити, хто саме доставив громадянина, коли це сталося та на якій правовій підставі. Однак юридично доставлення, адміністративне затримання і подальше перебування в ТЦК — різні обставини. Їх не можна автоматично ототожнювати.
Статті 259–263 Кодексу України про адміністративні правопорушення регулюють доставлення порушників, адміністративне затримання, оформлення відповідного протоколу та строки обмеження свободи. Зокрема, стаття 261 передбачає зазначення в протоколі часу й мотивів затримання, а також негайне повідомлення родичів про місце перебування затриманої особи. Стаття 262 визначає органи, уповноважені здійснювати адміністративне затримання.
Отже, навіть якщо наказ № 423 підтвердять офіційно, він не замінить законодавчих норм про повноваження державних органів. Внутрішня інструкція може деталізувати роботу персоналу, але не створює необмеженого права на примусове переміщення або утримання громадян.
Відеоспостереження в ТЦК: що означають 30 днів зберігання
Одна з ключових вимог, яку приписують наказу № 423, — безперервне відеоспостереження в приміщеннях, де перебувають військовозобов’язані. Згідно з оприлюдненим описом, записи мають зберігатися щонайменше 30 днів. Також передбачено повідомлення про відеофіксацію та ведення журналу обліку доставлених громадян.
Якщо ці положення відповідають оригіналу документа, їхнє практичне значення полягає у створенні додаткового джерела доказів. Запис може допомогти встановити послідовність подій, обставини конфлікту, дії посадових осіб і те, як саме відбувалося перебування людини в установі.
Водночас відеофіксація роботи ТЦК не є новим явищем. Міністерство оборони раніше повідомляло про застосування представниками центрів комплектування нагрудних камер. Для відповідних записів передбачено 30-денний строк зберігання, який за визначених обставин може бути продовжений, зокрема у разі використання матеріалів у провадженнях або розгляду скарг.
Тому можливе нововведення полягає не стільки в самій ідеї відеофіксації, скільки в її поширенні на приміщення, де люди очікують перевірки документів, спілкування з працівниками або проходження інших процедур. Однак без підтвердженого тексту наказу неможливо достовірно встановити, на які саме кімнати поширюється вимога та хто відповідатиме за доступ до записів.
Телефон, родичі та особисті речі: які гарантії передбачені
У поширеному тексті наказу окремо описано порядок повідомлення близьких людей про перебування громадянина в ТЦК. Посадова особа нібито має невідкладно зателефонувати родичу або іншій особі, яку вкаже сам громадянин, зафіксувати спробу зв’язку в журналі та повторити дзвінок, якщо адресат не відповідає.
Ця процедура має відрізнятися від формального дозволу скористатися телефоном: відповідальність за інформування покладається на працівника установи, а виконання вимоги документується. Водночас у випадку адміністративного затримання обов’язок негайно повідомити родичів уже передбачений статтею 261 КУпАП. Тому твердження, що саме наказ № 423 уперше запроваджує таку гарантію, було б некоректним.
Ще одне положення стосується мобільних телефонів, ременів і шнурків. За оприлюдненим описом, сам факт перебування в ТЦК не повинен бути достатньою підставою для вилучення цих речей. Однак це не означає, що за будь-яких обставин вилучення або тимчасове обмеження доступу до предметів неможливе: законність конкретних дій залежить від їхньої правової підстави та дотримання встановленої процедури.
Конституція України гарантує повагу до людської гідності та право на свободу й особисту недоторканність. Стаття 29 Основного Закону передбачає, що обмеження свободи має здійснюватися на законних підставах і в установленому порядку. Відповідно, внутрішні правила установи не можуть самостійно скасувати конституційні гарантії.
Умови очікування та спілкування: що може змінитися на практиці
Оприлюднена інструкція також описує вимоги до приміщень, де громадяни очікують уточнення облікових даних, виклику до спеціаліста або направлення на військово-лікарську комісію. Серед зазначених умов — достатня кількість місць для сидіння, освітлення, вентиляція, питна вода та доступ до санітарних вузлів.
Якщо ці положення підтвердять, вони визначатимуть мінімальні організаційні стандарти перебування людей у приміщеннях ТЦК. Для оцінки їхнього виконання важливими будуть не лише формальна наявність обладнаних кімнат, а й фактична доступність води, санітарних приміщень та місць для сидіння.
Окремий блок стосується професійного спілкування. За описом документа, працівники мають пояснювати порядок процедур, вислуховувати громадян і повідомляти про способи оскарження рішень. Забороняються погрози, образи, приниження та провокування конфліктів.
Проте ввічлива комунікація і законність дій — різні критерії. Коректне спілкування не усуває можливого порушення процедури, а конфлікт між громадянином і працівником сам собою не доводить незаконності дій будь-якої зі сторін. Для оцінки конкретного випадку необхідні документи, обставини події та відповідні правові норми.
Що відомо про наказ № 423: порівняння положень
| Питання | Що приписують наказу | Що важливо враховувати |
|---|---|---|
| Доставлення до ТЦК | Використання транспорту Національної поліції | Повноваження та підстави визначаються законодавством |
| Відеоспостереження | Безперервний запис і зберігання від 30 днів | Відеофіксація роботи ТЦК уже регулюється окремими актами |
| Дзвінок родичам | Невідкладне повідомлення та запис у журналі | Для адміністративного затримання це передбачає стаття 261 КУпАП |
| Особисті речі | Заборона безпідставно забирати телефон, ремінь і шнурки | Правомірність залежить від обставин і законної підстави |
| Місця очікування | Сидіння, освітлення, вентиляція, вода й санітарні вузли | Потрібно перевіряти фактичне виконання вимог |
| Спілкування | Заборона погроз, образ і приниження | Ввічливість не замінює дотримання закону |
| Статус документа | Наказ № 423 від 6 жовтня 2026 року | Автентичність повного тексту офіційно не підтверджена |
Роз’яснення
Чи набув чинності наказ № 423 про ТЦК?
Станом на 17 жовтня 2026 року немає достатніх підстав підтвердити автентичність повного тексту наказу № 423 та його чинність. До офіційного підтвердження не слід подавати всі приписувані йому положення як установлені нові правила. Для остаточного висновку потрібні офіційний текст документа, його реквізити та відомості про набрання чинності.
Чи можуть працівники ТЦК забрати мобільний телефон?
Сам факт перебування в приміщенні ТЦК не означає автоматичного права посадових осіб вилучати особисті речі. Водночас питання законності конкретного вилучення залежить від обставин і правової підстави. Якщо телефон забрали, варто з’ясувати причину, вимагати належного документального оформлення та за потреби звернутися по правничу допомогу.
Що робити, якщо під час доставлення або перебування в ТЦК порушили права?
За можливості потрібно зафіксувати час, місце й обставини події, зберегти документи, записати дані свідків і з’ясувати, чи оформлювали адміністративне затримання. Якщо йдеться про затримання, важливо перевірити наявність відповідного протоколу та дотримання процесуальних гарантій. Для оскарження дій посадових осіб можна звернутися до адвоката або компетентного органу.
Висновок
Наказу № 423 приписують деталізацію правил роботи ТЦК: від документального оформлення доставлення та відеоспостереження до повідомлення родичів, умов очікування й професійної комунікації. Якщо документ буде офіційно підтверджений, його практичне значення залежатиме від конкретності вимог, механізмів контролю та реального виконання.
Водночас частина гарантій, які обговорюють у зв’язку з наказом, уже закріплена в Конституції України, КУпАП та нормативних актах про відеофіксацію. Тому ключове питання — не лише поява нового внутрішнього документа, а й дотримання чинного законодавства. До підтвердження автентичності наказу його положення необхідно відокремлювати від установлених законом норм.
