Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким призупинив застосування масштабних мит та обмежень проти покупців російських енергоносіїв, передбачених законопроєктом покійного сенатора Ліндсі Грема. Рішення оголосили 17 жовтня 2026 року, за день до завершення встановленого законом 30-денного терміну для запровадження відповідних торговельних заходів.
В указі Трамп заявив, що наразі відмовляється від застосування санкцій, обмежень і мит, передбачених законом Грема. За його словами, він надав Конгресу підтвердження того, що таке виключення на цей момент відповідає національним інтересам Сполучених Штатів.
Документ формально передбачає введення митних заходів, однак одночасно зупиняє їхню дію. Такий механізм залишає американському президенту можливість повернутися до застосування обмежень у майбутньому без необхідності негайно реалізовувати весь передбачений законодавством пакет.
Законопроєкт передбачав запровадження 100% мит на товари з п’яти найбільших країн-покупців російської нафти, якщо вони продовжуватимуть закупівлі російських енергоносіїв. Крім того, документ передбачав санкції проти численних російських підприємств і 500% мита на імпорт російської енергетичної продукції до США. Встановлений для ухвалення відповідних заходів місячний термін мав завершитися 18 жовтня.
Рішення Трампа може посилити розбіжності між Білим домом і Конгресом щодо економічного тиску на Москву. Проти відмови від санкційних заходів можуть виступити представники обох партій, зокрема республіканці, які наполягають на жорсткішій політиці щодо Росії та критикують домовленості Вашингтона з Москвою у сфері постачання дизельного пального.
Цього тижня група американських сенаторів від Демократичної та Республіканської партій направила Трампу лист із вимогою розірвати відповідну угоду з російським президентом Володимиром Путіним і забезпечити виконання положень закону Грема. Сенатори пов’язують застосування обмежень із необхідністю посилити тиск на Кремль і домогтися серйознішого ставлення російської сторони до мирних переговорів.
Відмова від негайного застосування мит також дає Вашингтону змогу уникнути потенційного загострення відносин із Китаєм, Індією та Туреччиною. Ці країни належать до найбільших покупців російських енергоносіїв, тому масштабні торговельні обмеження могли б вплинути не лише на енергетичні потоки, а й на ширші економічні відносини США з цими державами.
Окремим питанням залишається подальша доля законодавчої ініціативи. Призупинення заходів не означає остаточної відмови від них: указ залишає Трампу простір для зміни позиції залежно від розвитку переговорів, відносин із торговельними партнерами та ситуації навколо війни Росії проти України.
Законопроєкт Ліндсі Грема розробили як інструмент економічного тиску на Росію через її енергетичні доходи. Сенатор обґрунтовував необхідність таких заходів тим, що обмеження проти покупців російської нафти могли б скоротити фінансові можливості Москви продовжувати війну та стимулювати її керівництво до переговорів. Ініціатива також передбачала розширення санкційного тиску на Іран.
Напередодні рішення Трампа 22 конгресмени США закликали президента запровадити жорсткі санкції проти Росії та Ірану. Вони наголошували, що економічний тиск має спонукати Москву серйозніше поставитися до мирного врегулювання. Паралельно в Конгресі розглядалася законодавча ініціатива, спрямована на блокування американсько-російської дизельної угоди та обмеження інвестицій у російську енергетику. Ці кроки свідчать про наявність у Вашингтоні різних підходів до того, як поєднати дипломатичні контакти з економічним тиском на Кремль.
