США та європейські країни опрацьовують спільний план завершення війни Росії проти України, який передбачає замороження бойових дій по лінії фронту, гарантії безпеки для Києва, західні інвестиції у відбудову та можливе поступове скасування санкцій проти Москви. Про це повідомив оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на джерела, знайомі з дипломатичними консультаціями.
Ініціатива передбачає пакет домовленостей, у якому територіальні поступки мають супроводжуватися економічними стимулами та заходами безпеки для обох сторін. Американські посадовці описують концепцію як компроміс, який навряд чи задовольнить повністю Україну чи Росію, але кожна сторона натомість може отримати додаткові вигоди. Один із представників США пояснив, що переговорникам потрібно показати сторонам загальну картину післявоєнного устрою, аби створити умови для взаємних поступок.
Дипломатичні консультації активізувалися під час шестигодинної зустрічі у Флориді минулої п’ятниці. У ній брали участь Джаред Кушнер і Стів Віткофф, а також представники України, Великої Британії, Франції та Німеччини. Обговорення охоплювало не лише припинення бойових дій, а й економічну модель після війни, механізми відновлення України та майбутні відносини Росії з європейськими державами.
Окремою умовою для просування американської ініціативи розглядається припинення ударів по нафтопереробних заводах. Цей пункт пов’язує переговори про припинення війни з енергетичною інфраструктурою та економічними інтересами сторін. Водночас із наведених даних не випливає, що сторони вже погодили конкретний механізм контролю за виконанням такого зобов’язання.
Одним із центральних елементів концепції є широка угода між Росією та Європою у сферах економіки й безпеки. За задумом, вона мала б враховувати заявлені Москвою занепокоєння щодо безпеки, однак зміст відповідних положень поки не визначений. Неясно також, які саме зобов’язання могли б узяти на себе європейські країни та як перевірятимуть виконання домовленостей.
Економічна частина плану може передбачати поступове повернення Росії до окремих форматів співпраці з Європою. Серед можливих напрямів розглядають угоду в енергетичній сфері, зокрема постачання російської нафти й газу до Європи через трубопровід. За описаною в публікації моделлю, прибуток від такого транзиту могли б розподіляти Україна та Росія. Проте це поки один із можливих варіантів, а не підтверджене рішення сторін.
План також має визначити, за яких умов і в які строки можуть скасовуватися санкції проти Росії. Такий підхід передбачає прив’язку обмежень до ширшої мирної угоди, але конкретного графіка чи переліку санкцій, які могли б бути зняті першими, не оприлюднено. Залишається відкритим і питання, чи передбачатиме механізм автоматичне поновлення обмежень у разі порушення домовленостей.
Для відновлення України пропонують створити спеціальний механізм за участю Світового банку та інвестиційної компанії BlackRock. Українській стороні, за даними Ігнатіуса, запропонували підготувати детальний кошторис потреб і надати гарантії належного використання коштів. Це має стати основою для залучення західного капіталу, однак обсяг фінансування, джерела внесків і правила контролю за витратами поки не конкретизовані.
Ще один ключовий пункт — гарантії безпеки для України з боку США та європейських держав. За словами американського чиновника, у разі нового нападу Росії союзники мають пообіцяти вжити військових заходів у відповідь. За рівнем зобов’язань це порівнюють зі статтею 5 Північноатлантичного договору, яка закріплює принцип колективної оборони НАТО. Водночас запропонована модель не означає автоматичного членства України в Альянсі, а її практичний зміст залежатиме від формулювань майбутньої угоди.
Найскладнішим залишається територіальне питання. За описаною концепцією, Росія мала б погодитися на зупинку бойових дій по фактичній лінії фронту, тоді як Україна — визнати російський контроль над захопленими територіями. Не уточнюється, чи йдеться про юридичне визнання зміни кордонів, чи про фактичне прийняття контролю без формальної відмови від українського суверенітету. Від цієї різниці залежатимуть і політична прийнятність пропозиції, і можливі правові наслідки.
Раніше Москва відмовлялася припиняти війну без встановлення контролю над усім Донбасом. Україна, зі свого боку, не погоджувалася офіційно визнавати російську належність окупованих територій. Тому запропонована формула замороження фронту не усуває головної суперечності, а переносить її розв’язання до ширшого переговорного пакета.
Поки що йдеться про концепцію, яку обговорюють учасники дипломатичних контактів, а не про погоджену мирну угоду. Для її реалізації сторонам потрібно буде узгодити територіальні положення, юридичний статус гарантій безпеки, умови санкційного послаблення та порядок фінансування відбудови. Не менш важливим буде механізм контролю за дотриманням домовленостей, оскільки без нього припинення вогню не гарантуватиме тривалого завершення бойових дій.
