Шестигодинні переговори української та європейської делегацій зі спецпосланцями президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, які відбулися в п’ятницю, 9 жовтня, у гольф-клубі поблизу Маямі, супроводжувалися гострими суперечками через рішення Вашингтона призупинити санкції проти російського дизельного пального та вимогу припинити українські удари по нафтопереробних заводах РФ. Про це повідомляє The New York Times, описуючи подробиці зустрічі, яка загострила розбіжності між Києвом і адміністрацією Трампа.
За даними видання, американські представники несподівано повідомили українським та європейським учасникам про рішення щодо російського дизельного пального. Одночасно вони передали вимогу Трампа припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Для української сторони це стало неприємним сюрпризом, оскільки переговори мали стосуватися шляхів завершення війни та подальших дипломатичних кроків.
Один з українських переговорників запитав американців, які поступки або переваги отримає Київ в обмін на виконання вимоги Вашингтона. За інформацією NYT, представники США відповіли, що Сполучені Штати вже багато роблять для України й не зобов’язані пропонувати щось додатково. Як аргумент вони згадали американську розвідувальну підтримку, яка має критичне значення для української армії.
Деякі учасники зустрічі сприйняли ці слова як натяк на можливе припинення передавання розвідувальної інформації в разі, якщо Київ не погодиться змінити свою політику щодо російських енергетичних об’єктів. Представник адміністрації США заперечив, що американська сторона погрожувала Україні припиненням розвідувальної допомоги. Водночас він визнав, що Трамп настільки розлючений на українське керівництво, що передбачити його подальші дії складно.
Розбіжності стосувалися не лише санкцій, а й підходів до економічного тиску на Росію. Українські удари по нафтопереробній інфраструктурі створюють труднощі для російського паливного сектору та впливають на можливості Москви отримувати доходи від енергетики. Водночас адміністрація Трампа пов’язує питання російського дизелю з цінами на пальне та прагненням повернути Кремль до переговорів про завершення війни.
За даними американського видання Axios, під час переговорів представники Трампа пояснювали, що рішення щодо російського дизелю було пов’язане з попередніми закликами до України припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Вашингтон вважає, що такі удари впливають не лише на Росію, а й на американських споживачів через ситуацію на енергетичних ринках. Українська сторона, зі свого боку, розглядає атаки на російську нафтову інфраструктуру як інструмент послаблення військових можливостей противника.
Під час зустрічі Віткофф також виходив із кімнати, щоб долучитися до телефонної розмови Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. Цей епізод став одним із показових моментів переговорів, оскільки американські представники одночасно обговорювали позицію Києва та підтримували прямий контакт із Москвою.
Після зустрічі високопосадовець Європейського Союзу Бйорн Зайберт, який брав участь у переговорах, повідомив європейським послам, що контакти американців із росіянами набагато інтенсивніші, ніж це випливає з публічних заяв Вашингтона. Така оцінка посилила занепокоєння європейських партнерів щодо реального змісту дипломатичних домовленостей між США та Росією і ролі України в цьому процесі.
Ще одним наслідком загострення стало відтермінування запланованої поїздки Віткоффа та Кушнера до Москви. За інформацією NYT, американські представники вирішили не їхати до Росії, доки президент України Володимир Зеленський не налагодить відносини з Трампом. Таким чином, особисті відносини між керівниками двох держав стали додатковим чинником, що впливає на подальші дипломатичні контакти.
Ситуація створює для Києва складне завдання: зберегти співпрацю зі Сполученими Штатами, зокрема в розвідувальній сфері, і водночас не відмовлятися від військових інструментів тиску на Росію. Подальший розвиток переговорів залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити підходи до енергетичного перемир’я, санкційної політики та умов завершення війни.
Рішення щодо російського дизельного пального викликало суперечки через його потенційні економічні та військові наслідки. Послаблення обмежень може розширити можливості Росії продавати енергоресурси та отримувати додаткові доходи, тоді як Вашингтон розраховує використати енергетичні домовленості як стимул для відновлення мирного процесу. Водночас залишається відкритим питання, чи готова Москва піти на зустрічні поступки та чи буде досягнуто домовленостей, які враховуватимуть безпекові інтереси України.
