Квоти на бронювання військовозобов’язаних працівників в Україні планують скоротити, а порядок визначення критично важливих підприємств змінити. Про підготовку нових правил 12 жовтня повідомив народний депутат Ярослав Железняк із посиланням на власні джерела. Зокрема, для підприємств оборонної промисловості та енергетики максимальну частку заброньованих можуть знизити зі 100% до 85%, а для організацій у сферах теплопостачання, водопостачання та поводження з побутовими відходами — із 75% до 60%.
Зміни також стосуватимуться розрахунку кількості працівників, яких підприємство зможе забронювати від мобілізації. Згідно з запропонованою моделлю, до загальної чисельності персоналу для визначення відповідної квоти більше не включатимуть працівників, які вже мають відстрочку від призову на інших законних підставах. Це означає, що підприємства з великою кількістю таких співробітників зможуть претендувати на меншу кількість бронювань.
Железняк пояснив механізм на прикладі підприємства, де працюють 100 осіб, а ліміт бронювання становить 50%. Якщо 20 співробітників уже мають відстрочку з інших підстав, раніше підприємство могло розраховувати на 50 бронювань, оскільки квоту обчислювали від загальної чисельності штату. За новим підходом розрахункова база становитиме 80 працівників, а максимальна кількість бронювань — 40.
Таким чином, прийняття на роботу людини, яка вже має законну підставу для відстрочки, більше не збільшуватиме розрахункову базу для бронювання інших співробітників. Для роботодавців це може означати необхідність переглянути кадрову політику та оцінити, скільки працівників вони зможуть зберегти від призову за оновленими правилами.
Окремий блок змін стосується підприємств, які забезпечують роботу критичної інфраструктури. Для організацій теплопостачання, водопостачання та поводження з побутовими відходами граничну частку заброньованих планують зменшити на 15 відсоткових пунктів — із 75% до 60%. Якщо ці пропозиції затвердять, частині працівників таких підприємств може не вистачити квот для отримання бронювання.
Наслідки для комунальних служб залежатимуть від остаточного формулювання правил, наявності винятків і того, чи поширюватимуться нові обмеження на вже оформлені відстрочки. Зменшення кількості заброньованих фахівців потенційно ускладнить забезпечення безперервної роботи систем тепла й води, а також вивезення сміття. Водночас конкретні наслідки для підприємств можна буде оцінити після оприлюднення затвердженого документа.
Ще одне запропоноване нововведення — створення Координаційного центру при Кабінеті міністрів, який визначатиме статус критично важливих підприємств. За інформацією Железняка, до складу нового органу мають увійти 17 представників Служби безпеки України, Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки та Національної поліції.
Передбачена модель передбачає залучення силових структур до ухвалення рішень, від яких залежатиме можливість підприємств бронювати військовозобов’язаних працівників. Водночас порядок роботи центру, процедура розгляду заявок і механізми оскарження рішень потребуватимуть уточнення. Без оприлюднених правил поки що неможливо визначити, як саме розподілятимуть повноваження між новим органом та іншими державними установами.
До 20 жовтня міністерства та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих. Перегляд критеріїв може вплинути на перелік організацій, які матимуть право бронювати працівників, а також на відповідність підприємств установленим вимогам. Остаточні наслідки залежатимуть від того, які критерії затвердять за результатами перегляду.
Адвокат Ростислав Кравець, коментуючи можливі зміни, звернув увагу на ризики скорочення кількості доступних бронювань. На його думку, передача повноважень новому координаційному органу потребуватиме прозорої процедури ухвалення рішень і дієвого контролю. Інакше зміна системи може не усунути можливих зловживань, а створити додаткові ризики під час визначення підприємств, які мають право на бронювання.
Перегляд правил відбувається на тлі обговорення інших можливих змін у системі відстрочок від мобілізації. Зокрема, раніше повідомлялося про підготовку пропозицій щодо посилення вимог для окремих категорій родичів людей з інвалідністю. Однак параметри цих ініціатив, як і остаточні умови нового бронювання, необхідно відрізняти від чинних норм до ухвалення та офіційного оприлюднення відповідних рішень.
Бронювання є механізмом збереження працівників, необхідних для роботи підприємств і забезпечення потреб держави під час мобілізації. Статус критично важливого підприємства сам по собі не означає автоматичного звільнення всіх співробітників від призову: кількість доступних бронювань залежить від установлених критеріїв і застосовних обмежень. Тому ключовими питаннями після перегляду правил залишатимуться порядок переходу на нові квоти, доля чинних бронювань і гарантії для підприємств, від яких залежить стабільна робота критичної інфраструктури.
