Масові протести школярів і студентів у жовтні 2026 року охопили Францію та Бельгію, а в Австрії молодь і представники університетів виступають проти можливого скорочення фінансування вищої освіти. У Франції акції, що почалися через нестачу вчителів і проблеми з умовами навчання, переросли в загальнонаціональний рух, а в бельгійському Льєжі демонстрації супроводжувалися пошкодженням майна та підпалами. Водночас у кожній країні учасники висувають власні вимоги до влади.
У Франції протестний рух розпочався 17 вересня в ліцеї Сент-Екзюпері в передмісті Парижа. Учителі оголосили страйк через нестачу педагогів, зокрема викладачів математики, французької мови, історії та літератури. Наступного дня учні долучилися до акції та почали блокувати входи до навчального закладу.
Невдовзі протести поширилися на інші міста. Школярі заявляють про переповнені класи, застарілу інфраструктуру, нестачу навчальних матеріалів і тривалі періоди відсутності викладачів. Окремим предметом критики стала система Parcoursup, через яку абітурієнти подають заявки до французьких закладів вищої освіти. Протестувальники вважають, що процедура відбору недостатньо прозора та посилює нерівність між вступниками з різними соціальними можливостями.
За повідомленнями французьких ЗМІ, на початку жовтня акції охопили понад тисячу навчальних закладів. Частина демонстрацій супроводжувалася зіткненнями з поліцією, блокуванням шкіл і підпалами майна. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ, а кількість затриманих упродовж протестного руху обчислювалася тисячами.
Французька влада зіткнулася з вимогою одночасно відновити нормальну роботу шкіл і забезпечити безпеку під час демонстрацій. Міністр освіти Едуар Жеффре оголосив про план залучення 3 тис. кваліфікованих педагогів до навчальних закладів, які найбільше потерпають від кадрового дефіциту. Водночас профспілки наполягають, що термінових кадрових рішень недостатньо без довгострокового фінансування освіти.
У Бельгії протести пов’язані з іншими причинами. У червні парламент Федерації Валлонія — Брюссель затвердив пакет бюджетних заходів, який передбачає сукупну економію близько 500 млн євро до 2029 року. Серед змін — збільшення щотижневого навантаження вчителів старших класів із 20 до 22 годин без відповідного підвищення зарплати та зростання плати за навчання у вищих навчальних закладах.
Із 2026–2027 навчального року плата за навчання для визначених категорій студентів зросла до 1194 євро. Проти змін виступають учні, студенти та педагоги, які побоюються погіршення доступності освіти, збільшення навантаження на викладачів і скорочення позакласних програм.
У Льєжі 1–2 жовтня на вулиці виходили сотні молодих людей. За повідомленнями місцевих ЗМІ, окремі групи учасників пошкоджували будівлі та торговельні заклади, кидали предмети в поліцейських і підпалювали майно. Правоохоронці повідомили про затримання чотирьох осіб під час однієї з акцій. Поліція також фіксувала порушення дорожнього руху та пошкодження міської інфраструктури.
Бельгійські протестувальники визнають, що французькі події вплинули на активність молоді, однак наголошують на внутрішніх причинах невдоволення. Основна суперечка стосується бюджетних пріоритетів: уряд прагне скоротити витрати, тоді як противники реформи вважають, що економія може погіршити якість навчання.
В Австрії основним питанням залишається фінансування університетів на 2028–2030 роки. Університетська спільнота побоюється, що загальний бюджет 22 державних університетів становитиме близько 15,5 млрд євро замість 16,5 млрд євро, передбачених на попередній трирічний період. За оцінками представників університетів, з урахуванням інфляції та зростання витрат потреби системи можуть сягнути 18 млрд євро.
У травні 2026 року у Відні відбулася масштабна демонстрація проти можливого скорочення фінансування. До неї долучилися студенти, викладачі та керівники університетів. Представники академічної спільноти попереджають, що дефіцит коштів може призвести до скорочення навчальних курсів, зменшення кількості дослідницьких проєктів і збільшення навантаження на викладачів.
Наприкінці вересня студентські організації Австрії заявили про готовність відновити масові акції в середині жовтня, якщо уряд затвердить скорочення. Остаточні параметри фінансування мають визначити під час бюджетних переговорів. Тому австрійські протести поки що зосереджені навколо майбутніх рішень, а не вже запроваджених обмежень.
Різні причини протестів не дозволяють розглядати їх як єдиний загальноєвропейський рух із централізованим керівництвом. У Франції головними проблемами стали кадровий дефіцит і нерівність у доступі до освіти, у Бельгії — наслідки затвердженої бюджетної реформи, а в Австрії — ризик майбутнього скорочення університетських витрат. Спільним чинником залишається побоювання молоді та освітян, що бюджетні рішення погіршать умови навчання.
Подальший розвиток подій залежатиме від виконання урядових обіцянок, результатів бюджетних переговорів і готовності влади переглядати спірні положення освітніх реформ. У Франції ключовим питанням стане фактичне заповнення вакансій учителів, у Бельгії — реалізація заходів економії, а в Австрії — остаточний обсяг фінансування університетів на наступний трирічний період.
