Сергій Кропива — український правоохоронець і державний службовець, який тривалий час працював у кіберполіції, а згодом перейшов до Офісу генерального прокурора. У 2023–2025 роках він був заступником голови Одеської обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку та цифровізації. У 2025 році Кропива повернувся до Офісу генпрокурора і станом на декларацію за 2025 рік обіймав посаду заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва. У вересні 2026 року його ім’я опинилося в центрі спецоперації НАБУ і САП «Карфаген», яка стосується ймовірного прикриття шахрайських кол-центрів посадовцями Офісу генпрокурора.
Біографія
Сергій Васильович Кропива народився у 1984 році. За офіційною біографією Одеської обласної державної адміністрації, у 2001 році він вступив до Національного університету внутрішніх справ, який закінчив у 2005 році за спеціальністю «правознавство», отримавши кваліфікацію юриста. Після навчання Кропива до листопада 2015 року служив в органах внутрішніх справ, а потім перейшов до Національної поліції України.
У кіберполіції Кропива пройшов шлях від керівника відділу до начальника Київського управління кіберполіції. Декларації НАЗК підтверджують, що у 2016–2019 роках він очолював київський підрозділ, а згодом став першим заступником начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У 2021 році Кропива публічно представляв кіберполіцію на заходах, присвячених кібербезпеці, а також коментував боротьбу з кіберзлочинністю та злочинами з використанням віртуальних активів.
На початку 2022 року Кропива перейшов до Офісу генерального прокурора. Спочатку він працював радником генпрокурора, а в червні того ж року очолив департамент, який відповідав за організацію та процесуальне керівництво розслідуваннями кримінальних правопорушень у сфері економіки та кібербезпеки. У жовтні 2022 року він залишив цю посаду.
У липні 2023 року Кропива став заступником голови Одеської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. На цій посаді він працював у команді голови Одеської ОДА Олега Кіпера. Офіційна біографія адміністрації вказує, що цей період тривав до його повернення в систему прокуратури.
Декларація Кропиви за 2025 рік, подана 30 березня 2026 року, вказує його місцем роботи Офіс генерального прокурора, а посадою — заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва. Саме ця посада фігурує в декларації безпосередньо перед подіями вересня 2026 року. Водночас у повідомленнях про операцію «Карфаген» низка ЗМІ назвала Кропиву начальником кібердепартаменту ОГП або заступником керівника департаменту міжнародно-правового співробітництва, тому в публічних матеріалах є розбіжності щодо його актуальної посади.
Цікаві факти
Найбільший резонанс навколо Сергія Кропиви виник у вересні 2026 року після спецоперації НАБУ і САП «Карфаген». В офіційному повідомленні НАБУ про викриття злочинної організації йдеться про злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів та легалізовували отримані кошти. За даними бюро, організатором був один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора. НАБУ повідомило про викриття п’ятьох учасників і попередню кваліфікацію за статтями 255 та 209 Кримінального кодексу України. У матеріалах НАБУ головний фігурант проходить під псевдонімом «Канцлер». У своєму повідомленні бюро не називає його прізвища, однак у публікації ZN.UA із посиланням на матеріали справи «Канцлером» названо Сергія Кропиву — начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП. Таким чином, зв’язок Кропиви з псевдонімом «Канцлер» уже оприлюднений у медіа, тоді як остаточна юридична оцінка його дій має бути надана судом.
За даними НАБУ, учасники організації могли витратити понад 20 млн грн на нерухомість, коштовності та інше цінне майно. Ще понад 12 млн грн, за версією слідства, могли бути переоформлені на третіх осіб, щоб приховати реальних власників активів. Понад 10 млн грн, за інформацією бюро, учасники схеми розмістили на рахунках близьких людей під виглядом легальних доходів від підприємницької діяльності. Ці суми наведені безпосередньо в офіційному повідомленні (НАБУ про операцію «Карфаген»).
НАБУ також оприлюднило записи розмов фігурантів. У них людина під псевдонімом «Канцлер» спілкується з особою, яку називає «Шефом», і використовує щодо неї звернення «Андрійович». ZN.UA та інші медіа висунули версію, що за цим псевдонімом може стояти генеральний прокурор Руслан Кравченко. Водночас НАБУ офіційно не назвало Кравченка «Шефом» і не повідомляло йому про підозру у справі «Карфаген», тому ця ідентифікація залишається медійною версією. (Матеріал ZN.UA про записи НАБУ).
Окремо в записах фігурує жінка з псевдонімом «Муза». За повідомленнями медіа та даними Антикорупційного центру «Межа», її ідентифікували як Єлизавету Івахненко. У розмовах «Муза» обговорює дорогі покупки та запитує, чи потрібно видаляти фотографії з соціальних мереж, згадуючи Porsche, Loro Piana, годинники, браслети, сумки та шуби. 6 вересня 2026 року ВАКС почав розгляд питання про запобіжний захід Івахненко одночасно з розглядом запобіжного заходу Кропиві. (Публікація про ідентифікацію «Музи»). За даними «Межі», у відкритих профілях Івахненко були виявлені деталі, які збігалися з речами, згаданими на записах НАБУ. Центр також повідомив про Mercedes-Benz EQE 350 2023 року, придбаний у 2025 році, нежитлове приміщення на Печерську площею 152 кв. м та інші активи. Ці відомості є результатом журналістської та громадської ідентифікації, а не офіційним повідомленням НАБУ про належність цих активів до злочинних доходів.
Сама справа має ще один кадровий аспект. За інформацією НАБУ, організатор схеми у серпні 2025 року був призначений на керівну посаду в Офісі генерального прокурора. У бюро заявили, що зміни в законодавстві, які дозволяли призначати прокурорів без обов’язкового конкурсного відбору, створили умови для такого кадрового рішення. Ця обставина прямо зазначена в оприлюднених НАБУ матеріалах щодо «Карфагена». (Офіційне повідомлення НАБУ)
Після початку розслідування Руслан Кравченко заперечив свою причетність до можливого прикриття незаконних кол-центрів. Генпрокурор заявив: «Я не маю жодного стосунку до прикриття незаконних колцентрів» та повідомив, що не давав відповідних вказівок. За його словами, співробітника Офісу генпрокурора, причетність якого перевіряється, вже відсторонили, готується рішення про його звільнення, а працівники підрозділів, пов’язаних із розслідуваннями щодо незаконних кол-центрів, мають пройти поліграф. (Заява Кравченка, оприлюднена 6 вересня 2026 року). Кравченко також спростував повідомлення про своє нібито зникнення після проведення слідчих дій. Він заявив, що перебував на роботі, а інформацію про сейф, фотографія якого поширювалася в мережі, назвав неправдивою: за словами генпрокурора, цей сейф не знаходиться в Офісі генерального прокурора та не має стосунку до його кабінету.
Станом на 6 вересня 2026 року суд розглядає питання про запобіжні заходи фігурантам «Карфагена». ВАКС 6 вересня розпочав розгляд клопотання щодо Сергія Кропиви, а також окремо розглядає питання щодо Єлизавети Івахненко. Судове рішення має визначити подальші процесуальні обмеження для фігурантів, тоді як обставини, викладені НАБУ, залишаються предметом досудового розслідування та судової перевірки. (Повідомлення про засідання ВАКС 6 вересня 2026 року)
Відповіді на питання про Сергія Кропиву
Хто такий Сергій Кропива?
Сергій Кропива — правоохоронець і державний службовець, який працював у МВС, Національній поліції та кіберполіції. У 2022 році він перейшов до Офісу генпрокурора, а у 2023 році став заступником голови Одеської ОДА з питань цифровізації. У 2025 році він повернувся до Офісу генпрокурора.
Яку посаду Кропива обіймав до справи «Карфаген»?
У декларації за 2025 рік Кропива зазначений як заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора. Водночас медіа під час операції «Карфаген» називали його начальником кібердепартаменту або заступником керівника міжнародно-правового департаменту. Точне співвідношення цих посад у різних публікаціях потребує врахування дати документа та моменту призначення.
У чому полягає справа «Карфаген»?
НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, пов’язаної з ймовірним прикриттям шахрайських кол-центрів та легалізацією майна. За даними слідства, учасники систематично отримували неправомірну вигоду, а кошти вкладали в активи та переоформлювали на інших людей. Кримінальне провадження кваліфіковане, зокрема, за статтями 255 і 209 КК України.
Хто така Єлизавета Івахненко у справі?
У матеріалах НАБУ фігурує жінка з псевдонімом «Муза», а медіа ідентифікували її як Єлизавету Івахненко. Вона фігурує в оприлюднених записах, де обговорюються дорогі речі та необхідність видалення фотографій із соцмереж. 6 вересня 2026 року повідомлялося про розгляд ВАКС питання щодо запобіжного заходу для Івахненко.
Чи доведена вина Сергія Кропиви?
Станом на 6 вересня 2026 року у відкритих джерелах немає обвинувального вироку щодо Кропиви у справі «Карфаген». Його затримання та ідентифікацію як можливого «Канцлера» повідомляли ЗМІ, тоді як антикорупційні органи публічно описують посадовця без розкриття його імені. Тому твердження про вину Кропиви мають подаватися виключно як версія слідства та повідомлення медіа до завершення судового розгляду.
