Кабінет міністрів спростив вимоги до зберігання лікарських засобів на період дії воєнного стану, дозволивши фармацевтичним компаніям використовувати додаткові складські приміщення. Рішення ухвалили через ризики для постачання медикаментів, спричинені російськими ударами по складах і логістичній інфраструктурі.
Новий підхід дасть змогу компаніям розосереджувати запаси лікарських засобів між кількома об’єктами замість концентрації продукції в одному основному складському приміщенні. Очікується, що це зменшить залежність поставок від роботи окремих логістичних вузлів і допоможе швидше відновлювати товарні запаси у разі пошкодження інфраструктури.
Для фармацевтичного ринку зміна правил має значення насамперед через специфіку медикаментів, для яких необхідне дотримання визначених умов зберігання. Йдеться, зокрема, про контроль температури, вологості та інших параметрів, від яких залежить якість і безпечність препаратів.
Рішення уряду пов’язане з необхідністю адаптувати ланцюги постачання до воєнних ризиків. Удари по складських комплексах і транспортній інфраструктурі можуть одночасно створювати проблеми з наявністю товару, його переміщенням між регіонами та своєчасним поповненням аптечних мереж.
Використання додаткових приміщень потенційно дозволить фармвиробникам та імпортерам розміщувати частину запасів ближче до різних регіонів збуту. У разі перебоїв на одному маршруті це може скоротити відстань до альтернативного складу та прискорити доставку препаратів до аптек і медичних закладів.
Зміна вимог також може вплинути на управління резервами медикаментів. Компанії отримують більше можливостей розподіляти продукцію залежно від безпекової ситуації, попиту та доступності транспортних маршрутів, не покладаючись виключно на централізовану модель зберігання.
Водночас додаткові складські об’єкти не усувають вимог до належного поводження з лікарськими засобами. Незалежно від місця розміщення продукції компаніям необхідно забезпечувати умови, які дозволяють зберігати якість препаратів та контролювати їхній рух у ланцюгу постачання.
Зміна має тимчасовий характер і пов’язана саме з дією воєнного стану. Подальше застосування спрощених правил залежатиме від безпекової ситуації та здатності фармацевтичної логістики стабільно працювати в умовах ризику пошкодження складів і транспортних об’єктів.
Для системи охорони здоров’я безперервність постачання медикаментів є критичною, оскільки перебої можуть впливати не лише на роздрібний продаж, а й на забезпечення лікарень препаратами для планового та невідкладного лікування. Розосередження запасів є одним із способів підвищити стійкість ланцюга постачання до локальних пошкоджень інфраструктури.
Фармацевтична логістика під час війни потребує одночасного врахування двох завдань: фізичної безпеки запасів і дотримання встановлених умов їх зберігання. Саме тому подальше регулювання має визначити, як довго діятимуть спрощення та які механізми контролю використовуватимуться для додаткових складських приміщень.
