У Верховній Раді 21 липня 2026 року зареєстрували законопроєкт №15436, який передбачає комплексні зміни до законодавства про музеї та адміністративні правопорушення. Документ пропонує створити механізм державної реєстрації культурних цінностей, що перебувають у приватній власності, визначити правовий статус колекціонерів, запровадити нові правила зберігання музейних предметів та встановити адміністративну відповідальність за порушення у сфері обігу культурної спадщини.
Однією з ключових новацій законопроєкту є поява у законодавстві офіційного визначення поняття «колекціонер». Ним пропонується вважати фізичну особу, яка на законних підставах володіє культурними цінностями, займається їх придбанням, документуванням, комплектуванням, збереженням і відповідальним використанням відповідно до вимог законодавства. Одночасно серед напрямів державної музейної політики пропонується закріпити підтримку приватного колекціонування та створення умов для передачі культурних цінностей у музеї.
Документ деталізує порядок формування недержавної частини Музейного фонду. До неї планують відносити музейні предмети, колекції та зібрання, що перебувають у приватній власності та після державної експертизи визнаються такими, що належать до Музейного фонду. При цьому зберігати такі предмети можна буде не лише у державних чи комунальних музеях, а й у приватних музеях або безпосередньо у власників за умови дотримання встановлених вимог.
Для власників, які не мають документів про походження культурних цінностей, пропонується запровадити декларацію про добросовісне володіння. Подати її можна буде за умови відкритого, безперервного та добросовісного володіння предметами щонайменше протягом п’яти років. Після подання декларації культурні цінності проходитимуть державну експертизу, під час якої визначатимуться їх походження, культурна значущість, технічний стан та рекомендації щодо подальшого зберігання.
Законопроєкт також встановлює нові вимоги до власників музейних предметів. Особи, які зберігатимуть культурні цінності самостійно, нестимуть повну відповідальність за забезпечення належних умов відповідно до висновків державної експертизи. Центральний орган виконавчої влади у сфері музейної справи або уповноважений орган охорони культурної спадщини зможе проводити перевірки не рідше одного разу на три роки та надавати консультативну допомогу власникам.
Окремим положенням передбачено механізм передачі приватних колекцій в управління музеям. Власники отримають можливість укладати відповідні договори для професійного зберігання, реставрації, експонування та наукового опрацювання культурних цінностей. Приймати такі колекції зможуть державні, комунальні та приватні музеї, які відповідають вимогам щодо фондосховищ, систем безпеки, кліматичного контролю та кадрового забезпечення.
Документ також пропонує надати державі право тимчасово передавати музейні предмети до державних музеїв, якщо власник не забезпечує належних умов їх зберігання. Після усунення порушень предмети можуть бути повернуті власнику. Якщо тимчасове зберігання триватиме понад один рік, витрати на утримання колекції покладатимуться на її власника.
Значна частина законопроєкту присвячена боротьбі з нелегальним обігом археологічної спадщини. Передбачається, що археологічні предмети та позаконтекстні знахідки, які до 1 січня 2029 року не будуть заявлені до державної реєстрації, можуть підлягати конфіскації з подальшим включенням до державної частини Музейного фонду. Крім того, продаж музейних предметів дозволятиметься лише за умови їх постійного збереження на території держави, тоді як вивезення за кордон можливе лише тимчасово для виставок, реставрації або наукових досліджень.
Законопроєктом також пропонується доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення новими санкціями. За продаж, придбання, дарування чи обмін незареєстрованих археологічних предметів можуть встановити штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією предмета, а за повторне порушення — від 400 до 800 мінімумів. За неналежне зберігання музейних предметів, що призвело до їх втрати або пошкодження, передбачено штраф від 150 до 1000 неоподатковуваних мінімумів.
