Міністр оборони України Михайло Федоров 16 липня 2026 року підтвердив, що його команда пропонувала замінити головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та начальника Генерального штабу ЗСУ Андрія Гнатова. За словами міністра, такі кадрові зміни розглядалися як частина стратегії для ведення війни з Росією за принципом асиметричних рішень із мінімізацією втрат серед військових.
Федоров заявив, що пропозиція передбачала «кардинальне рішення» — одночасну зміну керівників ключових військових структур. Він пояснив це необхідністю перегляду підходів до управління армією та впровадження нових моделей оборони.
За словами міністра, однією з причин для таких пропозицій стали проблеми у військовому управлінні та випадки, які, на його думку, свідчать про необхідність системних змін. Як приклад він навів ситуацію навколо полку «Скеля», де, за його словами, відбувалися випадки катувань і загибелі військовослужбовців. Федоров заявив, що зміна керівництва мала б допомогти уникнути подібних криз у майбутньому.
Під час виступу Федоров також представив оцінку проблем у Міністерстві оборони та розповів про власне бачення реформування відомства. Основний акцент він зробив на необхідності технологічного розвитку, зміні управлінських процесів та використанні нових підходів у війні проти Росії.
Окремо міністр заявив про конфлікт із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За словами Федорова, головком блокував частину його ініціатив як керівника Міноборони та замість відкритої дискусії, на його думку, створював внутрішню напругу.
«По факту він поставив ультиматум. Замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, він придумав, як розколоти країну», — заявив Федоров, коментуючи ситуацію.
Раніше в українських медіа з’являлася інформація про можливі розбіжності між Федоровим і Сирським щодо підходів до управління оборонним сектором. Публічно сторони неодноразово демонстрували різні погляди на питання реформ, організації військового управління та використання технологій у війні.
Посада головнокомандувача ЗСУ є однією з ключових у системі оборони України. Відповідно до законодавства, призначення та звільнення військового керівництва належить до повноважень президента України як верховного головнокомандувача.
Заяви Федорова можуть посилити дискусію щодо майбутнього структури військового управління та ролі цивільного керівництва оборонного сектору. Водночас остаточні кадрові рішення щодо керівництва Збройних сил України залежать від політичних рішень вищого військово-політичного керівництва держави.
