ТОП:
Государство - монстр или сила нации?
Ненька Україна. Вона випестувала Тараса Шевченка і Лесю Українку, Івана Франка і Миколу Гоголя. З її ім’ям пов’язали своє життя Микола Амосов і Борис Патон, Кіра Муратова і Сергій Параджанов. Софійський собор і Києво-Печерська Лавра вважаються історичною спадщиною світового значення. Бренд країни… Англія – це Стоун Хендж; Китай – Велика китайська стіна; Єгипет – піраміди, Тутанхамон і Клеопатра; Бразилія – кофе і Пеле; Німеччина – Бах і Бетховен; Франція – Париж, Лувр та Ейфелева вежа, вишукані парфуми і pret-a-Porte; Італія – Рим і держава в державі – Ватикан, паста і піца, Ferrari й Lamborghini; Швейцарія – сири і банківська гарантія збереження коштів. Донедавна у світі Україна асоціювалася виключно із Чорнобилем, потім - з Майданом і Помаранчевою революцією, сьогодні - з корупцією і хаосом, прізвищами - Ющенко, Тимошенко, Янукович. Україну знають завдяки Андрію Шевченку, Віталію і Володимиру Кличкам, Руслані і Вєрці Сердючці. Є надія, що футбольний ЄВРО-2012 додасть до іміджу України значно більше, ніж пісенний конкурс Євробачення-2005. Для Європи Україна - нестабільний транспортний коридор із постачання енергоносіїв і зона інвестиційних ризиків. Для Росії – західний форпост східнослов’янської цивілізації, для США – буферна зона між Росією і країнами-членами НАТО. Україна має вигідне територіальне розташування, високий транспортний потенціал й абсолютну незахищеність транспортних магістралей і трубопроводів від можливих терористичних атак. Атомні електростанції України напряму залежать від Росії, адже відсутній власний цикл збагачення урану. Зношена, занедбана за часів незалежності інфраструктура комунального господарства, що залишилась у спадок від колишнього Радянського Союзу, відновити яку збираються за рахунок широких верств населення. Водночас ми маємо 30 відсотків усіх світових запасів чорноземів. Україна являється «інвестиційною оазою», але політично-правовий хаос відлякує іноземних інвесторів. Державі вдалося зберегти космічні технології, але навряд їй додає честі знищення наукового потенціалу і зниження рівня загальної освіченості населення. Ми маємо соціально незахищених громадян, корупцію, якою просякнуті всі державні інституції, судовий «бєспрєдєл» і юридично безпорадне населення. Демографічні показники в Україні такі, що загрожують проваллям, з якого нація може і не вибратися. До них додається епідемічний рівень захворювань на туберкульоз, Україна посідає перше місце у Європі за темпами поширення ВІЛ. Попри древню історію і культуру, історична спадщина здебільшого поза увагою держави, а та частина культури, яка ще не канула у безвість, швидко «економізується». Раціоналізація всіх сфер життя проявляється домінуванням прагматичної та утилітарно-практичної мотивації у свідомості людини, набувають основ поведінкові конвенції, де панують індивідуалізм і егоцентризм, привалювання особистих цінностей над усіма іншими. Культ ринку і речей протистоїть високим ідеалам служіння суспільству, нації, Батьківщині. Влада - сама по собі, бізнес – сам по собі, народ – сам по собі. Політична еліта бореться за владу і посади, підприємці – за збереження свого бізнесу, простий люд - за виживання. Повинно прийти усвідомлення, що будувати майбутнє української держави можливо лише за умов розуміння ресурсних можливостей країни, а стратегічні завдання повинні буди похідними від національних пріоритетів, які визначені, виходячи з аналізу і прогнозу геополітичної, геоекономічної, геоекологічної ситуації в регіоні і світі. Відтак внутрішня і зовнішня політика держави повинна бути підпорядкована не вузькокорпоративним інтересам окремих фінансово-політичних угрупувань та певних персон, і тим більше не вибудовуватися в інтересах інших країн. Владна еліта повинна бути зацікавлена у розбудові національної держави, на практиці усебічно сприяючи розвитку національної економіки. Для цього потрібно відновити ціннісний світ кожного українця і нації в цілому, що в свою чергу можливо лише за умов комфортного існування, впевненості у майбутньому своєму і своїх дітей. Тоді є бажання жити і працювати в цій країні, тоді є гордість за країну. В Україні, не рахуючи пару-другу товаровиробників, загалом держава виявляє байдужість до ефективності національного бізнесу. На відміну від країн-світових лідерів, де для кожного чиновника «за честь» допомогти своїй національній компанії, в Україні і столичний чиновник, і влада на місцях замість того, аби радіти розвитку українського бізнесу, втіленню новітніх технологій і створенню нових робочих місць, говорить: «Любий, дай, поділися! Лише тоді у тебе з’явиться шанс отримати можливість просувати свій бізнес, і то під нашим чутливим «доглядом». Із дня у день, попри критику апологетів ліберального капіталізму, регульована державою економіка того ж Китаю, Росії, на практиці доводить свою ефективність. Інвестиційні компанії під егідою держави здійснюють розширення свого економічного впливу не тільки в країнах «третього світу», а й Євросоюзу і США, монополізують світові ринки. Сьогодні конкурентоспроможність на світових ринках приймає зовсім інший вигляд, коли економічна експансія національного капіталу, і що важливо, як державного, так і приватного, забезпечується всім ресурсом країни. США, країни Євросоюзу, намагаючись протистояти економічній присутності державних компаній країн, економіка яких швидко розвивається, закривають свої ринки, встановлюючи більш жорсткі правила для прямих іноземних інвестицій. Нещодавно Федеративна Республіка Німеччина заявила про свій намір внести законодавчі обмеження щодо іноземних інвестицій. У ФРН поправки, перш за все, стосуватимуться компаній з участю державного капіталу. США заявляють, що норми будуть однаковими для всіх інвесторів. Приводом для внесення законодавчих обмежень став скандал з китайською СNOOC, яка спробувала придбати американську нафтову компанію Unocal. Після схвалення угоди виконавчою владою США, у справу куплі-продажу втрутився конгрес і заблокував її, пояснивши, що ця операція загрожує національній безпеці: енергетичні активи США купувалися на гроші державного китайського банку. В пресу просочується інформація, що Єврокомісія розробляє заходи з протидії проникненню країн-експортерів енергоносіїв до європейського ТЕК, і вже підготовлений деякий конфіденційний документ. Інвестиційні обмеження стосуються Росії і Саудівської Аравії. Спроби російського «Газпрому» купити англійську Centrica, а арабських інвесторів – отримати контроль над шістьма американськими портами, були заблоковані. Канцлерін Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі заявляють, що державні інвестиційні фонди можуть купувати європейські компанії з політичних міркувань. Пули державного капіталу мають історію довжиною в півстоліття, проте масово про них заговорили рік-два тому. Україні вже знайома індійська компанія «Міталл Стіл», яка відома як скупник сталеливарних активів у Мексиці, ПАР, Румунії, Чехії та Польщі. Усе частішають розмови про експансію «Китайського дракона». 16 жовтня цього року на черговому з’їзді Комуністичної партії Китаю глава державної China Investment corp., активи якої складають $ 200 млрд., Лоу Цзивей прямо заявив, що для того, аби забезпечити найкращу доходність від своїх гігантських накопичень в іноземній валюті, Китай через державну компанію буде активно скуповувати акції світових лідерів бізнесу. Всі експерти одностайні: Пекін робить ставку на поглинання компаній, які сприятимуть придбанню Китаєм новітніх технологій і товарних ринків. Загальний об’єм китайських інвестицій за кордон на кінець минулого, 2006-го, року склав 90 млрд. доларів США: понад 75 млрд. прийшлося на нефінансові інвестиції (82,8 %) і більше 15 млрд. – на фінансові (17,2%). Щоправда, це, як визнають китайські ЗМІ, лише одна двадцята від показників США, проте Китай демонструє вражаючі темпи. Так, показник нефінансових прямих інвестицій КНР за кордоном за рік, порівняно з 2005-им, збільшився на 44 % і склав суму в 17,63 млрд. доларів США. Цікаво, що близько 40 % прямих китайських інвестицій у 2006 році реалізовані безпосередньо через придбання, злиття чи поглинання. Зокрема, китайська вугільна компанія «Цзицзінь» придбала ряд південноафриканських шахт і британських компаній гірничої промисловості; концерн «Леново» - частину бізнесу комп’ютерної IBM; китайська нафтова група CITIC фактично стала контролювати ряд найбільших родовищ нафти Казахстану. Китайці також придбали одну з пакистанських телекомунікаційних компаній. За даними Імпортно-експортного банку КНР, інвестиції 800 китайських компаній (100 з них – державні, а решта – формально недержавні) вкладені в африканський континент, перш за все, в освоєння природних ресурсів, інфраструктуру, транспорт і електроенергетику. У 2006 році китайські інвестиції в російську економіку склали 470 млн. доларів США, що в два рази більше, ніж у 2005 році. До 2020 року їх Нову хвилю галасу про «східну загрозу» спричинило рішення Китаю через державний China Development Bank купити 9,9 процентів американського хедж-фонду Blackstone, а потім допомогти йому, придбавши за 13,5 млрд. доларів США ще 10 процентів фонду, поглинути ABN Amro - найкрупніший банк Нідерландів. Експерти визначають, що розмови довкола загроз нині нагадують «бурю у склянці води», водночас, з погляду на тенденції, Захід стривожений не нинішнім станом подій, а тим, що може статися у перспективі. Нажаль, українська держава виявляє неспроможність не тільки виробити алгоритм дій, певних процедур, а й взагалі сформувати уяву щодо інвестиційного режиму не тільки на зовнішніх ринках, а й на ринку всередині країни. Одним із загальніших завдань влади повинно стати формування «інституту національного пріоритету». Мова йде, перш за все, не про конкретні преференції для національного бізнесу, хоча і вони повинні мати місце, а про дієвість законів, про набір писаних і неписаних правил, завдяки яким держава може впливати на власний владно-чиновничий апарат, аби той діяв в інтересах українського бізнесу, всіляко сприяв вирішенню тих завдань, що стоять перед національним товаровиробником, продавцем товарів і послуг. Так, є конкурентоспроможні і некокурентоспроможні, ефективні і неефективні компанії. Питання у визначенні, з одного боку, національних пріоритетів, що відповідають економічній стратегії держави, з іншого, – у сприянні інвестиційно-активним підприємствам. Кумулятивний ефект від таких рішень буде колосальний. У підсумку - це продукти харчування і непродовольчі товари на полицях магазинів, це робочі місця, це достойна заробітна плата, це зростання національної економіки, добробуту кожної окремо взятої людини і нації в цілому. Ми багато, з року в рік, за часів незалежності, а вже минуло понад 16 років, говоримо про вигідне географічне положення України, що вона є воротами і мостом між Заходом і Сходом, однак не зроблено жодних кроків з перетворення потенціальних можливостей на реалії дня сьогоднішнього, йдеться про відсутність транспортної інфраструктури, мережі ну хоча б тих самих автобанів, що повинні перетинати країну з Заходу на Схід і з Півночі на Південь. Пріоритети. Китайці добре вміють копіювати, індуси – якісно виконувати роботу, українці ж – тяжіють до розумової діяльності (космічні технології тому приклад) ті із задоволенням порпаються в землі. Пріоритети повинні розглядатися, безумовно, у площині ресурсних можливостей і визначатися геополітичною позицією України. Скажімо, ті ж Богом даровані Україні 30 відсотків світових запасів родючих чорноземів, можуть бути не тільки брендом країни, а й основою добробуту її населення. Наприклад, створивши сприятливі умови для сільгоспвиробника і уклавши договір з Казахстаном і Росією по створенню зернового АПК і Зернової Біржі, приміром, в Одесі (територія України, морський порт), Україна разом з партнерами могла б диктувати свої умови на світовому ринку продовольчих товарів. Однак на шляху національних проектів, як не дивно, стоїть більшість нинішньої так званої політичної еліти, яка відстоює, поряд із своїми приватними, зовсім не національні інтереси. Приклад тому, вкотре спроба певних політичних сил зняти мораторій на продаж землі сільгосппризначення. Донедавна мораторій підтримували БЮТ і Партія Регіонів, Володимир Литвин і однойменний блок наполягали на знятті питання взагалі, бо торгувати національним багатством аморально. Як виглядатимуть ці політичні сили найближчим часом через пошук компромісу з Віктором Ющенком, який жадає якнайшвидшого скасування мораторію, побачимо найближчим часом. Сьогодні Україна, попри конкретні застереження, збирається відкрити свої ринки. Однак поряд з неконкуретоздатними галузями економіки, країна відзначається низькою якістю державного управління, контролю і регулювання. Нині беруть верх апологети ліберального ринку, нібито ринок сам себе врегулює. Водночас стрімкий розвиток Китаю, Індії, Росії доводить, що «віддавати все ринку» - це лише одна з можливих економічних стратегій, і не факт, що найкраща. Питання у якісній присутності Держави в національній економіці. У нас, як правило, панують певні ідеологічні штампи, в тому числі і в економіці. Наприклад, західна ринкова економіка і так званий нейтралітет держави. Аж ні, що до останнього. Візьмемо, ну хоча б, таку деталь: в Європі малий бізнес розглядається як інструмент вирішення соціальних проблем (регіональних, зайнятості, гендерних), у США інша модель – динамічний розвиток малого бізнесу (збільшення активів, кредитна історія, іміджпроектування) і перетворення його на середній. Все це завдяки державному адмініструванню. Яка модель краща? В той же час, ведучи мову про державне адміністрування, поряд з його необхідністю, слід звернути увагу на проблему зняття зайвих адміністративних бар’єрів і знищення бюрократії у її найгіршому сенсі. Державний чиновник повинен стояти на захисті інтересів держави, а це означає відстоювати інтереси як окремо взятої людини, так і господарюючого суб’єкту. Зрозуміло, що складно втілити такий підхід. Проте це є завданням для ідеологічно-пропагандистської машини держави, що можливо лише за умов переходу до структури управління цінностями. Нажаль, доводиться констатувати, що сьогодні система формування державної економічної політики не тільки не відповідає викликам часу, а й взагалі не має навіть формальної структури, адже довгострокова економічна стратегія не визначена. Ми не знаємо яку - індустріальну, постіндустріальну - країну будуємо. Отже мова йде про визначення: «хто ми є», «де ми є», «куди йдемо». У відповідь – владний ексгібіціонізм, а не відповідь на питання. Взагалі, брендом країни може бути будь-що, починаючи від пляшки оковитої і закінчуючи українським борщем із пампушками. Можна визначати великих українців, не звертаючись до понять «земля», «кров», «мова». Нації вирішувати, чи визнавати УПА воюючою стороною, чи брати до уваги історичний цивілізаційний вибір київського князя Володимира, чи слід визнавати за пращурів трипільців. Все починається з поваги: держави до громадянина, людини до влади. І, вочевидь, нація повинна визначати якою бути державі. В цьому і є сила нації.

Тэги:

Комментарии

13.11.18 22:04

Свидетели аварии на Шота Руставели «похоронили» Суркиса в кипящей яме

13.11.18 21:36

Медики объяснили, почему важно пить рыбий жир

13.11.18 20:40

Загадочная оптическая иллюзия, случайно созданная канадскими детьми, буквально свела с ума Интернет

13.11.18 19:35

Мужчины или женщины? Ученые выяснили, кто умнее

13.11.18 19:00

Главные новости за 13 ноября 2018 года

13.11.18 18:46

Украинская православная церковь разрывает контакты с Варфоломеем и отказывается от автокефалии, - заявление Собора УПЦ

13.11.18 18:22

Распространение фейковых новостей о чиновниках Кабмина — продолжение давления на правительство, — Минюст

13.11.18 18:04

ТСН готовит очередную провокацию против УПЦ, - священник Геннадий Шкиль

13.11.18 17:24

Порошенко не хочет встречаться с епископатом УПЦ на территории Лавры

13.11.18 17:20

Видео водителей, не пропустивших «скорую помощь», возмутило киевлян

Загадочная оптическая иллюзия, случайно созданная канадскими детьми, буквально свела с ума Интернет
Загадочная оптическая иллюзия, случайно созданная канадскими детьми, буквально свела с ума Интернет
Загадочная оптическая иллюзия, случайно созданная канадскими детьми, буквально свела с ума Интернет
Загадочная оптическая иллюзия, случайно созданная канадскими детьми, буквально свела с ума Интернет
Видео водителей, не пропустивших «скорую помощь», возмутило киевлян
Видео водителей, не пропустивших «скорую помощь», возмутило киевлян
В NASA показали очень странные облака возле Юпитера
В NASA показали очень странные облака возле Юпитера
На окраине Киева девушка до смерти забила мачеху головой об пол
На окраине Киева девушка до смерти забила мачеху головой об пол
Украинские города продолжают страдать от отсутствия тепла. В дело вмешалась полиция и президент
Украинские города продолжают страдать от отсутствия тепла. В дело вмешалась полиция и президент
За два дня на дорогах Польши и Чехии погибло больше украинцев, чем в зоне проведения ООС
За два дня на дорогах Польши и Чехии погибло больше украинцев, чем в зоне проведения ООС
На стене судостроительного завода в Николаеве появилась душераздирающая инсталляция
На стене судостроительного завода в Николаеве появилась душераздирающая инсталляция
Масштабные пожары в Калифорнии: число жертв растет – на борьбу со стихией бросился лично Трамп
Масштабные пожары в Калифорнии: число жертв растет – на борьбу со стихией бросился лично Трамп
На торжественной встрече в «Борисполе» Усик поведал о том, что ему сказал Кличко после боя
На торжественной встрече в «Борисполе» Усик поведал о том, что ему сказал Кличко после боя
Запорожский депутат от БПП отметила свое тридцатилетие недешевой вечеринкой в обществе «звезд»
Запорожский депутат от БПП отметила свое тридцатилетие недешевой вечеринкой в обществе «звезд»
fraza.ua

Опрос

К чему приведет автокефализация украинского православия?