Тиждень тому чергова – ювілейна, – річниця інтронізації Митрополита Київського Онуфрія була затьмарена чи не більше, ніж будь-коли за останні роки. У повітрі висіло напружене очікування ухвалення законопроекту №8371 про заборону Української Православної Церкви.
Тому Владика у проповіді на свій святковий день нагадував: страждання і подолання труднощів необхідні для порятунку душі. А якщо Першоієрарх, бачачи яким випробуванням та знущанням піддають практично рідних йому побратимів-архієреїв, все одно готовий стояти у вірі, то і весь церковний народ, від єпископів до простих вірників, готовий у нашій сучасності, яка колись здавалася цивілізованою та гуманною, повторити перед Господом досвід християн язичницької Римської імперії.
Проте, предстоятель опальної релігійної організації отримав безліч привітань від побратимів по архієрейському служінню, зокрема Митрополитів та патріархів зарубіжних Помісних Церков. Як повідомлялося, свої теплі слова направили Патріарх Антіохії і всього Сходу Іоанн Х, Предстоятель Болгарської Православної Церкви (БПЦ) Патріарх Данило, Предстоятель Сербської Православної Церкви (СПЦ) Патріарх Порфирій, Католікос-Патріарх усієї Грузії Ілля II, Архієпископ Празький і Чеських земель Михайло, Митрополит Ловчанський БПЦ Гавриїл, Митрополит Чорногорсько-Приморський СПЦ Йоанникій.
Багато з них поряд з привітаннями висловлюють Митрополиту Онуфрію підтримку перед обличчям випробувань. Так, Предстоятель Антіохійської Церкви зазначив, що йому у зв’язку з новинами про переслідування, які зазнають єпископи, священики, ченці та вірні УПЦ, згадуються слова Апостола: «Всі, хто в Ісусі Христі бажають жити благочестиво, переслідуються» (2 Тим. 3:12). І, звертаючись до ювіляра, додав: «Дорогий брате, будьте впевнені, що Антіохійська Церква тримає Вас, Ваших сповідників і Ваших вірних у своїх молитвах, благаючи Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа дарувати мир Вашій країні, втерти сльози з очей Вашого народу та берегти Вашу Церкву на віки віків».
Блаженніший Митрополит Онуфрій відомий своєю непохитною вірністю канонічному Православ’ю і духовною мудрістю. Багато ієрархів у своїх листах відзначали його твердість щодо канонів церкви та збереження чистоти віри – яка, однак, гармонійно поєднується з властивими Предстоятелю спокоєм, гумором, ласкою, оспівуванням особливої духовної радості, яка відкривається на шляху подолання себе заради Бога.
Так, митрополит Йоанникій звернув увагу, що Митрополит Онуфрій несе свій хрест без ремствування і з вдячністю, «у всьому намагаючись послужити здобуттю вічних благ для тих, хто слухає голос і йде до спасіння». Справді, Блаженніший закликає паству «бути вірними Богу, навіть якщо за це нас не поважатимуть», «зберігати чистоту Святої Православної віри, не відступати від неї нікуди — ані ліворуч, ані праворуч». І, разом з тим, нагадує про справжнє призначення людини: «Людина створена для блаженного життя, для того, щоб жити в мирі, радості, щасті».
Для нього все просто: канони «написані людьми, але по навіюванню Духа Святого. Хто дотримується канонів, той сам наповнюється благодаттю Святого Духа, а хто порушує — той позбавляється цієї благодаті». І водночас складно й цікаво: «людина у Всесвіті — це оазис у пустелі. Це мікросвіт. Коли ти починаєш розбиратися у своєму мікросвіті, це дуже цікаво. Цікаво боротися із собою. І тільки на перший погляд здається, що це нудна вправа, нудне заняття, коли ти сам у собі розбираєшся, сам себе десь тиснеш. Ні, коли тиснеш у собі гріховне, і в тобі повстає Боже, це дуже цікаво, і велика радість від цієї боротьби народжується у людини всередині», – говорив предстоятель в одному з інтерв’ю.
Стояння у вірі для Митрополита Онуфрія – це збереження неушкодженими знань, правил, законів, які дають людині правильне уявлення про Бога, того правильного зразка віри, носієм якого є повнота Церкви. При цьому для нього це не формальна, навіть не інституційна, а глибоко особиста справа, запорука самої можливості змінитися, виправити себе. «Якщо я прагну зберегти чистоту Православної віри, то навіть якщо духовно впаду — маю шанс будь-коли встати, виправитися і стати нормальною людиною, християнином. Якщо я не матиму цього правильного зразка, то я вже не зможу стати духовно здоровим», – пояснював він в інтерв’ю.
Митрополит Онуфрій ставить собі як Предстоятелю складне завдання: «спілкуючись із іновірними, не втратити чистоту своєї Православної віри. Спілкуючись з бізнесменами — не перетворитися на бізнесмена. Спілкуючись з політиками — не перетворитися на політика». Залишатися слугою Церкви – і водночас «не втратити образ простого християнина (…), який має жити благочестиво, любити Бога і ближнього, бути терплячим, смиренним, лагідним».
Ми по секрету знаємо, що Блаженніший веде дуже суворий, аскетичний спосіб життя, багато часу присвячуючи молитві. При цьому щодня виявляє високу мужність і стійкість – і залишається скромним. «Я падаю, спотикаюся, я немічний, грішний. Але сподіваюся на милість Божу і виконую служіння в міру своїх сил і старань. Ну, а Бог – Бог робить» – казав він. Звичайно, досвід теж великою мірою допомагає Предстоятелю твердо стояти перед цим світом: «Я всього зазнав, і це мене абсолютно не приваблює. Я знаю цьому ціну», – просто пояснював він.
Все це дозволяє Предстоятелю мудро дивитися і на взаємини церкви та держави. «Я й сам боюся переступити правила Церкви, бо знаю: це потім звернеться для мене трагедією. Тому я б радив таким людям: якщо не розумієш — не втручайся, не давай поради», – казав він в одному з інтерв’ю про спроби щось змінити в церковному житті ззовні, зокрема під личиною об’єднання, – «А політикам скажу: якщо хочете об’єднати — об’єднаєтеся самі спочатку. Ми подивимося, як це робиться, і, може, самі об’єднаємося за таким самим сценарієм. А роз’єднувати набагато легше…».
Відповідно, мистецтво державника він бачить «не в тому, щоб усіх обернути в однодумність, а в тому, щоб усіх різномислячих об’єднати – розумно об’єднати, не порушуючи їхньої свободи слова, свободи волі. Налаштувати їх так, щоб вони працювали на загальне благо. І робити це потрібно без примусу».
Не можна обминути ще одну пастирську за своєю суттю цитату Митрополита Онуфрія, яка зараз актуальна як ніколи: «Агресія – це своєрідний лакмусовий папірець, який говорить про те, що немає благодаті Святого Духа в цій спільноті. Там, де є така благодать, там завжди мир, радість, спокій, щастя, блаженство». Ми бачимо, що ці слова ґрунтуються на твердині істини, оскільки залишаються справедливими і для міжособистісних відносин, і для міжцерковних, і для міждержавних. І Блаженніший залишається вірним їм у всіх випадках.
Саме тому Митрополит Онуфрій і користується такою повагою серед представників інших Помісних Православних Церков – настільки, що його постать є багато в чому об’єднуючою. Так, патріарх Болгарії Данило у своєму привітанні зазначив: «Ви протистояли і продовжуєте з Божою допомогою протистояти всім спробам роз’єднання, зберігаючи єдність, цілісність та канонічність Української Православної Церкви. Водночас це були роки розколу в самому українському суспільстві, під час якого Ви завжди виявляли себе як об’єднувач і миротворець, що є євангельським обов’язком кожного справжнього пастиря Христового», – зазначив він.
Раніше єпископ Моравицький Антоній (Сербська Православна Церква) також наголошував, що Митрополит Онуфрій є сполучною ланкою між усіма православними помісними церквами, оскільки «під його чітким керівництвом, під його святим омофором, люди рятувалися і продовжують рятуватися» і «та Благодатна єдність, яку Блаженніший дає всім православним, котрі хочуть стати на істинний шлях – цей шлях є єдиним».
Він також додавав: «Для кожної православної людини Блаженніший Митрополит є взірцем благочестя, чернечих подвигів». І це разюче відрізняє предстоятеля УПЦ від, наприклад, патріарха Константинопольського Варфоломія, який відкрито претендує на те, щоб вважатися єдиним і винятковим уособленням єдності Вселенської Церкви – у такому формально-адміністративному та папистському ключі. І з того, яку повагу зберігають до Митрополита Онуфрія навіть у таборі тих, хто був змушений змиритися з нинішнім свавіллям Фанару, ми бачимо, що (а скоріше навіть вказівка на Кого) працює та об’єднує насправді.
Митрополит Онуфрій є справжнім духовним лідером, чия мудрість, смирення та стійкість у вірі, як зазначив предстоятель Православної Церкви Чеських земель і Словаччини архієпископ Михайло, надихають вірників не тільки в Україні, а й у всьому православному світі.
Однак, можливо, найбільш цінним і «духовно надійним» маркером є визнання твердості архієрея в питаннях канонічного порядку та віри з вуст ворогів Церкви – тих, хто вперто не прислухається до слів Блаженнішого про небезпеку втручання політиків у церковне життя і намагається таки «покерувати» Церквою замість Христа. Коли позаштатний експерт Держетнополітики Андрій Смирнов визнає, що «поки УПЦ керує Митрополит Онуфрій, об’єднання з ПЦУ не відбудеться», а релігієзнавець Олександр Саган вторить йому, кажучи про готовність УПЦ піти в підпілля, але не змінювати канонічну юрисдикцію – це вселяє радість і спокій. Якщо Предстоятель прийняв рішення – значить усі справжні вірники, пастирі та архіпастирі УПЦ підуть за ним – і не поведуться на приманку тимчасового переходу до юрисдикції Фанару заради полегшення свого становища.
Най Бог зміцніть духовні й телесні сили й дарує Блаженнішому Митрополиту Онуфрію многая літа!
Автор: Микола Бойко
